Виховна година «Чорнобиль. Пам’ятаємо героїв»

 14 грудня — дата, яка назавжди вписана в історію України як символ мужності та самопожертви. Це день, коли ми вшановуємо учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС — людей, які без вагань стали щитом між радіаційною стихією та світом. Саме цього дня у 1986 році завершилося будівництво захисного саркофага над зруйнованим четвертим енергоблоком.

Створи собі святковий настрій разом з бібліотекою

 

Ірена Карпа — це не просто ім’я

Це вибухова суміш літератури, музики, свободи, сміливості, гострого гумору і безмежної любові до України.

8-го грудня письменниця і співачка Ірена Карпа святкує 45-річчя.

Багатогранна постать української культури: письменниця, співачка (солістка гурту Quarpa), сценаристка, дипломатка, телеведуча і громадська активістка. Учасниця Євромайдану. Навчалася в Києві, жила в Південно-Східній Азії, «виходила заміж, скільки хотіла». У Ірени двоє доньок — Корена та Кайя, з якими вона об’їздила пів світу, навчаючи їх свободі так само природно, як інші вчать дітей алфавіту. Нині мешкає між Києвом і Парижем, де адвокатує Україну на французькому телебаченні. Ці досвіди вплелися в її прозу — гостру, іронічну й водночас болісно чесну.
Її тексти — це не просто історії. Її читають, бо вона пише про актуальні, часто провокаційні та сміливі теми, поєднуючи гумор, самоіронію та гостру соціальну критику.

Вона пише про:

• жінок і їхню силу,

• любов і самотність,

• травми й одужання,

• подорожі і пошуки себе,

• світ, у якому абсурд і краса завжди поруч.

У роки повномасштабної війни вона створила терапевтичний курс письма, що допоміг сотням людей проговорити невимовне. На основі цих робіт народилася книга «Я не знаю, як про це писати» — голос багатьох українських сердець.

 

 

Володимир Лис: «... я просто дотикаюсь до життя»

Днями у міській бібліотеці-філії №3 відбулася зустріч учасників книжкового клубу «Літературна кав'ярня». Цього разу вона була присвячена творчості відомого українського письменника, журналіста, драматурга та народного синоптика Володимира Лиса, якому в цьому році виповнилося 75 років.

Ключові факти та досягнення

Походження та освіта: Народився на Волині, поблизу села Згорани. Закінчив факультет журналістики Львівського державного університету імені Івана Франка.

Година пам’яті «Голодомор у документах і спогадах»

Щороку четверта субота листопада – день великого суму та скорботи для всіх українців. Цей, сповнений скорботи день, названо Днем пам’яті жертв Голодоморів, які мали місце в 1921-1923 рр., 1932-1933рр. та 1946-1947 рр. Найтрагічнішим та найжахливішим за наслідками став масовий голод 1932-1933 рр. Відомо, що за цей період від голоду, штучно та планомірно впровадженим в життя верхівкою радянської влади, загинуло понад 7 мільйонів осіб. Загиблі вшановуються хвилиною мовчання, а по всій країні проходить захід під назвою «Свічка пам’яті».

Нестору Літописцю – 970 років від дня народження

Саме в День української писемності та мови ми з вдячністю згадуємо постать Нестора Літописця — першого українського історика, літописця, просвітителя, ченця Києво-Печерського монастиря. Цього року минає 970 років від дня його народження. Його ім’я навіки вписане в історію нашого народу, адже саме завдяки йому ми маємо безцінну пам’ятку стародавньої писемності — «Повість минулих літ».

Нестор Літописець жив у XI–XII століттях. Своє життя він присвятив служінню Богу, книзі й історії. У монастирі він займався переписуванням, збиранням і осмисленням давніх переказів, хронік, документів. З особливою любов’ю і глибокою вірою він створював літопис, у якому відобразив події від найдавніших часів до свого сучасного життя.

«Повість минулих літ» — це не лише історичний твір, а й духовна скарбниця українського народу. У ній втілено його пам’ять, світогляд, уявлення про добро і зло, про владу і віру, про державу і народ. Нестор зумів поєднати літописні записи з живим народним словом, біблійними мотивами та власними роздумами.

Запрошуємо всіх охочих до бібліотеки, щоб ближче познайомитися з постаттю Нестора Літописця, його літописами та історією української писемності.

"Наша мова - мова вічної землі, наше слово - слово вічного народу"

 

Напередодні Дня української писемності та мови в бібліотеці-філії №3 відбулося яскраве та пізнавальне свято. Цей день став справжнім символом шани до української мови, її краси, мелодійності та неповторності. У приміщенні бібліотеки було оформлено тематичну виставку-інсталяцію.

Захід розпочався з короткої розповіді бібліотекаря про історію української писемності. Учасники заходу згадували видатних українських письменників і мовознавців, які своєю працею зберегли та розвинули нашу мову. Особливу увагу було приділено ролі мови в сучасному суспільстві — як духовного скарбу, що об’єднує покоління.