Архітектурні пам'ятки

ПАЛАЦ БАРОНІВ ПЕРЕНІ - ПАМ'ЯТКА АРХІТЕКТУРИ
XVII СТОЛІТТЯ.

     В декількох сотнях метрів від монастиря францисканців, по дорозі до Чорної гори, в тінистому парку, розташований один із самих стародавніх пам'ятників палацової архітектури Закарпаття - палац барона Перені, збудований в кінці XIV століття. Король подарував барону землі в цих краях разом з замком Канків. З тих пір рід Перені стає самим багатим в Угочі. Барона вже не задовольняє тільки замок з його тісним простором, він будує собі нову резиденцію - палац у Виноградові. З нього феодалу зручно було керувати великими землями. В разі небезпеки, він все ще міг укритися у міцній будівлі Угочанського замку.

     Щодо архітектури палацу, то зразу виникає питання: „Чому споруду вважають архітектурною пам'яткою XVII століття, якщо вона була збудована в XIV ?" Справа в тому, що в XVII столітті будівлю перебудували в бароковому стилі. А до цього часу в архітектурі палацу не було дотримано якогось стилю.

     Будова палацу надзвичайно проста. Це прямокутна будівля з квадратними вежами по кутах. Масивні стіни зведені з каменя. Кімнати порівняно вузькі, з низькими склепінними стелями. З багатого арсеналу помпезного барокко тут залишились тільки деякі деталі і то більше у зовнішньому оформленні будівлі. Так, фасад його був прикрашений високим опуклим фронтоном з ліпним гербом баронів Перені. Центральний зал палацу прикрасила фреска з зображенням Агасфера та Есфірі. Кутові вежі будівлі були покриті приємкою силуету плавно витягнутими ґонтовими дахами.   Навколо палацу виникає його природне доповненая - великий парк з екзотичними деревами.
    
Більше:
Клапійчук, О. Родина Перені та їх обійстя / Олександр Клапійчук// Чорна гора. - 1999. - 2 липня    
Історія кохання видатних виноградівців: Ласло Оцил іЛуїза Перені

МОНАСТИР І КОСТЬОЛ ФРАНЦИСКАНЦІВ-ПАМ'ЯТНИК АРХІТЕКТУРИ 
 XIV -XV СТОЛІТТЯ.

     Монастир францисканців у місті Виноградові - це пам'ятник храмової архітектури, збудований у XIV столітті. Фронтальний фасад та інтер'єр були перебудовані у середині XIX століття. Тому тут не збереглося нічого від ранньої будівлі. В своєму первісному виді залишились тільки келії з скелистими хрестоподібними стелями.

   Комплекс монастиря і костьолу францисканців був закладений у XIV столітті для поширення католицької віри на Закарпатті. Францисканці - це монахи католицького жебрацького ордену, заснованого в Італії у 1207-1209 роках Франциском Ассизьким. У 1223 році папа Гонорій III затвердив статут ордена. Францисканці носили коричневу вовняну тоніку, перепоясані мотузкою, в сандалях на босу ногу мандрували по країні з проповідями, збором пожертвувань.

     Костьол у Виноградові був збудований у характерному для готики стилі. У 1717 році після нападу орд кримських татар готичний костьол було зруйновано. Відбудова споруди була проведена в другій половині XIX століття. На шпилі дзвіниці збереглася дата „ 1889". Стіни були прикрашені розписами XIX століття.


                                      УГОЧАНСЬКИЙ ЗАМОК „КАНКІВ"

     Над усім містом Виноградів з Чорної гори видніються руїни замку „Канків". Ця давня споруда є найдавнішою серед усіх архітектурних пам'яток міста. На жаль, від замку залишилось дуже мало. За руїнами було визначено, що розміри споруди порівняно невеликі. Довжина будови 50 метрів, ширина - 44,6. Вона має форму чотирикутника з виступами. Кладка кам'яна. Вежі квадратні і розташовані по кутах. Достовірних даних про те хто будував Севлюшський замок немає. Є підстави твердити, що його будували Севлюшські майстри. У середині XIII століття Севлюш (Виноградів) отримав право королівського містечка, і мав можливість вільного розвитку ремесел. В місті вже в той час жило чимало німецьких колоністів, переважно ремісників. Тож, можливо, вони також брали участь у будівництві. Збудований Канків у змішаних стилях, серед яких досить сильно виділяється готика (вежі та вікна).

     Коріння   історії даної  архітектурної  пам'ятки сягають   в XIII   століття. Очевидно,     це     спочатку     була     земляна споруда,   а  в   ХІП-ХІУ   століттях  її перебудували на кам'яну.

Читайте більше:

• Тороцкезі, Л. Різдво і Канків / Людмила Тороцкезі // Чорна гора. - 2007. - 5 жовтня.

• Рішко, М. Хто і чому зруйнував севлюський замок? (Правління Карла І (Роберто) 1308 – 1342)/ М. Рішко// Новини Виноградівщини. – 2010. – 20 березня. - С. 8
• Гомоляк, Е.М.  Замки Закарпаття (бібліографія) [Текст]/ Е.М.Гомоляк//Carpatika – Карпатика. Випуск 34. Давня та середньовічна історія Карпато-Дунайського ареалу. – Ужгород: В-во УжНУ «Говерла». – 2006. – С.229 – 240.
• Гомоляк ,О.М. До питання про історію замків Закарпаття [Текст]/ О.М.Гомоляк//Carpatika – Карпатика. Випуск 36. – Ужгород: В-во УжНУ «Говерла». – 2007. – С.256 – 290.

РИМО-КАТОЛИЦЬКИЙ ВОЗНЕСЕНСЬКИЙ КОСТЬОЛ
XIII-XV СТОЛІТЬ.

    Силует міста визначає дзвіниця Вознесенського костьолу, збудованого в кінці XIII століття.

   Збудований цей костьол в перехідному стилі. Незважаючи на те, що будівник храму використовує досягнення готики (стіни костьолу), він все ще зберігає, в певній мірі, міцність конструкції за рахунок інертної ваги великої маси каменя.

   З початку XVI століття костьол знаходився в центрі виру реформацій і контрреформацій. Його захоплюють протестанти. Але після поразки трансільванських князів, прихильників протестантизму, костьол у 1690 році захоплюють монахи-францисканці, які на цей час шукали собі нового помешкання (бо самі були вигнані з Угочанського замку). Вже в 1748 році єпископ з Егера, Баркоці передає споруду католикам, які повністюреставрували його змінивши навіть форму даху на більш гостру (порівняй костьол до реставрації католиками із сучасним фото). В пам'ять про єпископа, що передав храм католикам, над головним порталом (входом) вибито його герб.
   В   даний  момент  ця  цінна  пам'ятка  архітектури  належить  римо-католицькій громаді.