Нова книга

Андрухович С. Фелікс Австрія[Текст]: роман / Софія Андрухович — Львів : Видавництво Старого Лева, 2015. — 288 с.

Станіславів кінця XIX — початку XX століття. Звичайне міс­то на кресах «щасливої Австрії», в якому живуть, страждають, нероздільно закохуються, захоплюються наукою і шарлатанськими виступами всесвітньо знаних ілюзіоністів, розважа­ються на балах і карнавалах, ходять на шпацер і ховають таємни­ці у різьблених комодах. І на тлі епохи, яка для нащадків щораз більше обростатиме міфами про ідилічне життя, — долі двох жінок, що переплелися так тісно, як стовбури дерев — у нерозривному зв’язку, який не дає ні жити, ні дихати, ні залишитися, ні піти.

Процюк, С. Чорне яблуко [Текст]: роман про Архипа Тесленка.– К.: Академвидав, 2013.– 192 с. Роман Степана Процюка «Чорне яблуко» — драматична і зворушлива історія платонічного кохання Архипа Тесленка у складній панорамі його короткого життя.

Тарас, Я. Таємниці бабусиної скрині [Текст] / Ярослав Тарас. – Львів: Апріорі, 2015. – 272 с.

У пропонованій книзі зібрано численні давно забуті, але цілковито актуальні у наш час, поради з хатнього господарювання, кулінарії, народної медицини тощо.

Для широкого кола читачів.

Суворов, В. Її ім’я було Татьяна [Текст]: Хроніка «Великого десятиліття». Кн. 1 / Віктор Суворов. - К.: Гамазин, 2013. – 380 с.: іл..

Віктор Суворов (Володимир Рєзун) – письменник, історик, дослідник, у минулому – розвідник, капітан ГРУ. Автор історичних бестселерів «Криголам», «Акваріум», «День “М”». Ворог Радянського Союзу, заочно засуджений до розстрілу. Персона нон ґрата в пострадянських країнах.

«Її ім’я було Татьяна» – це найсвіжіший твір автора, який українці мають змогу прочитати одними з перших у світі. Як і чому Жуков скинув ядерну бомбу на власну армію та підірвав власний лінкор? Як Хрущов прийшов до влади? Як Радянський Союз уник китайського варіанту модернізації соціалізму? Чому збирався закидати Європу ядерними бомбами і захопити її?.. Відповіді на ці та багато інших питань ви знайдете в цій книзі.

Книга є першою з трилогії «Хроніка "Великого десятиліття”».

Суворов, В. Облом [Текст]: Хроніка «Великого десятиліття». Кн. 2 / Віктор Суворов. - К.: Гамазин, 2013. – 380 с.: іл..

У другій книзі трилогії «Хроніка Великого десятиліття» Віктор Суворов у властивій йому манері логічного співставлення відомих і малознаних фактів відкриває завісу закулісних інтриг правлячої верхівки Країни Рад наприкінці 1950-х років. У 1957 році сталася подія світового масштабу - прогресивний люд вітав запуск штучного супутника Землі. Того ж року на батьківщині космічного досягнення ще однієї переломної події вдалося уникнути. Факти свідчать, що у СРСР готувався державний переворот, до влади мав прийти Г. К. Жуков. Та щось не вдалося, великий задум Маршала Перемоги "обламався" - напевно, в історії немає випадковостей. Книга розрахована на широке коло читачів.

Суворов, В. Остання республіка[Текст]: Хроніка «Великого десятиліття». Кн.3/ Віктор Суворов. - К.: Гамазин, 2014. –312с.: іл..

«Остання Республіка» розповідає про славнозвісний День Перемоги та коли його почали святкувати, чому Парад Перемоги приймав не сам Верховний Головнокомандувач Іосіф Сталін, а його заступник Маршал Жуков? Чи справді СССР не був неготовим до війни, яким було співвідношення військових сил гітлерівської Німеччини та СССР? І головне – чому Радянський Союз програв Другу світову війну? В Росії книга зазнала гострої критики від «офіційних» істориків, але ніхто так і не спромігся спростувати доводів Суворова.

Тарковская-Гассанова, Н.С. Династия Тарковских [Текст]: историческая хроника / Н. С. Тарковская-Гассанова. - К.: Україна, 2014. - 400 с.

Автор книги досліджує життєвий шлях своїх близь­ких по крові родичів, які народилися в різний час, жили у різних країнах, займались кожний своєю справою, але складали одну велику фамільну династію — польсько-українсько-російський клан Тарковських, який поєднав у собі вісім поколінь талановитих, непересічних людей. Розрахована на широке коло читачів.

Ягелло, Й. Кава з кардамоном [Текст]: роман / Йоанна Ягелло. – Львів: Урбіно, 2015. – 240 с.

Досі спокійне життя 15-річної гімназистки Лінки раптом змінюється.

Її мама дедалі більше втомлюється й дратується, вітчим чимраз довше затримується на роботі, Лінці доводиться займатися молодшим братиком, хоча не за горами випускні іспити, і треба більше приділяти уваги навчанню... Дівчина відчуває себе покинутою. До всього, її мама мусить поїхати на невизначений час, і на Лінку лягають усі хатні обов´язки. А ще зіпсувалися стосунки з найкращою подругою, і хлопець, якого вона вважає лише своїм другом, ставиться до неї якось дивно, у школі суцільні проблеми... Щоб відволіктися, Лінка вирішує відвідати свою бабусю, яку давно не бачила. У її домі дівчина випадково знаходить дивну фотографію. Прагнучи з´ясувати пов´язані з нею подробиці, Лінка несподівано розуміє: у неї є сестра, якої вона ніколи не бачила...

За пригодами Лінки читачі стежать затамувавши подих. Та відірвавшись від чудової книжки, чому б не спробувати зварити й собі каву з кардамоном.

Ягелло, Й. Шоколад із чилі[Текст]: роман / Йоанна Ягелло. – Львів: Урбіно, 2015. – 288 с.

«Шоколад із чилі» продовжує історію Лінки Барської, тепер уже учениці омріяного нею мистецького ліцею. Проблеми підлітків: нагальна потреба в грошах, які треба сплатити за навчання, непрості стосунки з коханим Адріаном і зведеною сестрою Касею, спроби розібратися у своїх почуттях і можливостях – усе це авторка описує без загравань з молодим читачем.

Новини краєзнавчої літератури

Андрійцьо, Василь Михайлович. Український театр Закарпаття у творчій спадщині Василя Гренджі-Донського : (до 75-ї річниці Карпатської України) : монографія / В. М.  Андрійцьо. – Ужгород : Карпати, 2014. – 208 с. : іл.

Монографія знаного театрального історика, кандидата мистецтвознавця Василя Андрійця є ґрунтовою спробою в українському мистецтвознавстві масштабно оцінити роль Василя Гренджі-Донського в історії українського театру на Закарпатті як театрального критика, драматурга, публіциста періоду 20-30-х років ХХ ст.

При цьому автор ставить за мету охопити широкий аспект процесу зародження та розвитку театральної критики на Закарпатті, починаючи від попередників Василя Гренджі-Донського, рецензій відомих і невідомих авторів про вистави шкільного «будительського» театру 50-60-х років ХХ ст., аматорських вистав «просвітянського» театру 20-30-х років ХХ ст.

Габорець, Василь Степанович. Служителі мельпомени : статті, нариси / В. С. Габорець. – Ужгород : Ґражда, 2015. – 140 с.

У книзі вміщено статті та нариси про театральних діячів нашого краю, котрі своєю дослідницькою працею долучились до творчої біографії театру «Нова сцена» (1934-1939), Закарпатського обласного українського музично-драматичного театру імені братів Юрія-Августина і Євгена Шерегіїв, Закарпатського обласного театру ляльок «Бавка» Закарпатського обласного угорського драматичного театру ім. Д. Ійєша, окремих народних аматорських драматичних театрів.

Гайдук, В. О краю мій, Карпати милі [Текст]: Вокально-хорові твори великих форм / Василь Гайдук; передмова Тетяни Росул. – Ужгород: Гражда,2015. – 400 с.

 Творчість В. Гайдука відображає глибоку спадкоємність національної традиції в діяльності багатьох поколінь, споріднює його музику з духовною творчістю українських композиторів-класиків.

Музика композитора органічно спирається на карпатську народну інтонацію, поєднує в собі динамізм і багатство розвитку, творчу «родзинку» і композиторську винахідливість, тонке відчуття специфіки вокального, хорового, оркестрового звучання. Доробок закарпатського митця включає в себе найвагоміші жанри професійної музики – концерти, поеми, кантати, ораторії, сюїти, вокальні та інструментальні цикли, музику для дітей, більше 120 романсів і обробок закарпатських народних пісень для солістів, різних складів вокальних ансамблів та хорів.

Дочинець, М. І.  Горянин. Води Господніх русел [Текст]: роман/ Мирослав Дочинець. – Мукачево: Карпатська вежа, 2013. – 312 с.

Незбагненна історія про дивовижного чоловіка, який несподівано втрачає все і починає свою щоденну боротьбу за кожну п’ядь родової землі, кожну крихту незримого родового скарбу. Ця книга про «стяганні духу», мудрість любові, про пам’ять серця, силу терпіння і високість людської душі. І про те, що кожен наш день – це сходження до чогось у спуск у нікуди…

Природа тут не тло, не заставка, це – невід’ємна частина сутності Горянина, а через нього – і читача. «Воздухи», які ми вдихаємо, вода, яку п’ємо, стають нами.

Книга відзначена в 2014 р. Шевченківською премією.

Дочинець, М. І.  Лад. [Текст]: романи / Мирослав Дочинець . –Мукачево: Карпатська вежа, 2014. – 560 с.

Кожна частина збірки “Лад”- "Многії літа. Благії літа", "Вічник", "Світован" - стали справжніми бестселерами, здобули велику й широку читацьку прихильність у світі. Ця книга — про 104-річного карпатського мудреця Андрія Ворона, якого вже встигли назвати "світовим чоловіком", "українським Сократом", "новітнім Сковородою", бо його мудрість - це філософія на щодень, і фактично - для кожного. Філософія радості, добра і служіння, коли многії літа є літами благими. Книга написана, як захопливі оповіді.

Між рядками цього соковитого, духмяного письма живе горний дух, нурт живої природи, правда про людську душу в  цілісній світобудові.

Заплетал, Ф. Дерев’яні церкви Закарпаття [Образотворчий матеріал]: фотоальбом / Флоріан Заплетал; передм. Миколи Мушинки; упоряд.: Микола Мушинка, Михайло Сирохман. – Ужгород: Видавництво Олександри Гаркуші, 2013. – 120 с.: іл..

В альбомі представлено найповнішу збірку світлин дерев’яних церков Закарпаття, зроблених чеським дослідником Флоріаном Заплеталом  у 1919 – 1925 роках, коли край входив до складу Чехословаччини. Заплетал розумів архітектурну та історичну цінність цих стародавніх пам’яток, першим почав планомірно фіксувати їх на фотографіях, а також докладати зусиль для їхнього збереження. Деякі церкви вже втрачені й дійшли до нас лише на його світлинах.

Ігнатович, О. С. Літературні портрети [Текст]: нариси та мініатюри / Олександра Ігнатович; Худож. оформл. І. Гичко, М. Г. Рогаль. – Ужгород: Поліграфцентр "Ліра", 2013.– 120 с.

Це збірник літературних портретів, що складається з нарисів та мініатюр різних років написання, присвячених поетичній, прозовій, перекладацькій та науковій творчості наших земляків, з якими особисто була знайома Олександра Ігнатович.

Сівак, Є. М. Із людського джерела – чистої криниці [Текст]: Закарпатське весілля: традиції, звичаї та обряди / Є. М. Сівак. – Ужгород, КП «Ужгородська міська друкарня». – 2013. – 62 с.

До видання ввійшли весільні звичаї записані нею протягом більше двадцяти років. Деякі з них вже не побутують і збереглися тільки в записах. Зокрема в книжці описано традиційне весілля, закарпатські весільні обряди, а також подано обрядовий музичний супровід. Книжка вміщує цікаві світлини, що прикрасили видання.

Офіцинський Р. А. Новітня література Закарпаття[Текст]: Літературознавчі статті, нариси, рецензії, огляди. / Роман Офіцинський. -– Ужгород: Ґражда, 2015. – 120 с.

Художня література (красне письменство) – одна з найпрекрасніших можливостей вияву національної самобутності, утвердження і пропаганди етнічної приналежності серед найширших верств суспільства, завоювання міжнародних симпатій.

У літературних змаганнях Закарпаття чітко прослідковується ряд послідовних епох. що, в основному, співмірні з історичними періодами. Умовно можна виокремити п`ять важливих етапів розвитку закарпатського красного письменства XX століття. Пропонований поділ обумовлений значною мірою історичними чинниками і характером літературної спадщини.

У цьому контексті автор пропонує збірку публікації з різних років, які торкаються найповажніших літературних явищ, персоналій, подій.

Федака, Д. Олександр Духнович. Сходинки у безсмертя[Текст] / Дмитро Федака; Закарпат. обл. орг. Нац. спілки краєзнавців України; Худож. оформл. М. Дем'ян. – Ужгород : TIMPANI, 2013.– 131 с. : іл.

Дане видання в науково-популярній формі подає постать одного з найвидатніших представників історичного Закарпаття ХІХ століття – письменника (поета, прозаїка і драматурга), журналіста-публіциста, організатора шкільництва, вченого (педагога, історика, етнографа, мовознавця, філософа) священика ЧСВВ, релігійного, політичного і громадського діяча Олександра Васильовича Духновича – широкому читачеві-сучаснику як небуденну особистість, що належить не тільки своєму часові, а й вічності.