07 травня 2018

Угочанська лоза 2018


6 травня у м. Виноградів на території парку Ж. Перені пройшов традиційний фестиваль виноградарів-виноробів «Угочанська лоза». 
В рамках фестивалю  бібліотекарі міста запрошували відвідати «Бібліомістечко», де на гостей чекали: літературні та казкові герої, цікаві ігри, вікторини, конкурси, майстер-класи, розваги, фейс-арт та багато іншого.






 


25 квітня 2018

Пам'ять серця - Чорнобиль


25 квітня до міської бібліотеки завітали учні ЗОШ №4, щоб пригадати трагедію, яка сталася 32 роки тому і сколихнула весь світ.
На захід був запрошений учасник ліквідації аварії на ЧАЕС,  заступник голови Виноградівської районної організації «Союз. Чорнобиль. Україна», керівник громадської організації «Союз ветеранів АТО, волонтерів «Патріот»  Климчук Володимир Григорович.
Вдова учасника ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС Ісайович Ганна Антонівна читала власні вірші.
Хвилиною мовчання присутні вшанували пам’ять загиблих.
Присутні ознайомилися з книжковою виставкою «І біль, і пам’ять, і тривога…».
Під час заходу демонструвались відеоматеріали про причини та жахливі наслідки аварії на ЧАЕС.





31 березня 2018

Відомі особистості Виноградівщини - ювіляри квітня

Коман Михайло Михайлович
(1 квітня - 90 років від дня народження)

Заслужений тренер України, майстер спорту, нагороджений багатьма почесними грамотами, кубками, іменними нагородами.
Народився 1 квітня 1928 року в словацькому містечку Люботин.
Батько -  Михайло Федорович, працював на залізниці.
Мати – Єва Федорівна, виховала восьмеро дітей.
Михайло разом зі своїми братами і сестрами пройшов навчання в церковній школі. В 1934 році разом з родиною переїхав до м. Севлюш що на Закарпатті (нині – м. Виноградів). У 1942 році закінчив політехнікум. Тут познайомився з керівником Виноградівської футбольної команди Федором Штифаном.
 У  1947  році Михайло Коман перейшов до складу юнацької збірної Закарпаття. Поворотним днем у  долі відомого футболіста стало 20 жовтня 1948 року – тоді ужгородський «Спартак» вперше вийшов до фіналу Кубку України і вже наступного року до столиці переїхав весь закарпатський  склад.
З 1949 р. по 1959 р. грав за «Динамо» (Київ), провів 169 матчів, забив 62 голи. Срібний призер Чемпіонату СРСР 1952 року, володар Кубку СРСР 1954 р. Неодноразово входив до числа 33 кращих гравців СРСР, виступав за другу збірну країни.
У 1950 році вступив до Київського інституту фізкультури за фахом – тренер футболу, паралельно закінчив дворічну школу тренерів при цьому ж інституті. До 1960 р. грав в основному складі.
Здобув звання майстра спорту СРСР та заслуженого тренера України. Працював директором ДЮСШ «Динамо» і тренером юнацької збірної СРСР. У 1977 – 1984 рр.  - начальник команди «Динамо» (Київ). Окрім тренерської справи брав участь у суспільному житті –  був головою тиражної комісії «Молодьспортлото», очолював клуб любителів футболу «КоманДа».
У 2002  році Михайлу Коману присвоєно звання «Почесний громадянин міста Виноградів».  Помер 21 лютого 2015 р. на 87-му році життя.


За матеріалами видання:
Хто є хто. Закарпаття: міжнар. довід-бібліограф. вип. 1. / авт. ідеї та авт.-упоряд. В. В. Болгов ; відповід. за вип. І. В. Болгов. – К. : Поліграфкнига, 2004 – С. 219. : портр, фот.кольор.

Більше дізнайтеся на сторінках друкованих видань у нашій бібліотеці:
  • Кіш, В.З гордістю називає Закарапаття своїм [Текст]: почесний громадянин міста / В. Кіш // Новини Виноградівщини. – 2001. – 23 жовт.   
  • Коман Михайло Михайлович [Текст ] // Хто є хто. Закарпаття : міжнар. довід-бібліограф. вип. 1. / авт. ідеї та авт.-упоряд. В. В. Болгов ; відповід. за вип. І. В. Болгов. – К. : Поліграфкнига, 2004 – С. 219. : портр, фот.кольор.
  • Конкіна, М. У великому футболі здобута честь і спортивна слава Михайла Комана [Текст]: почесний громадянин міста  // Дорогою правди, віри і добра/ Марія Конкіна. – Виноградів, 2007. – С.59 –64.
  • Старков В. А. Коман Михайло Михайлович [Текст] / В. А. Старков // Енциклопедія сучасної України. Т 14: Кол – Кос [Текст] / Ін-т енцикл. дослідж. НАН України; ред. кол. І. М. Дзюба [та ін.]. – К. : [б. в.], 2014. – 767 с.: іл.


 Інтернет-ресурси:


Вігула Михайло Олександрович
(17 квітня - 65 років від дня народження)

  Вігула Михайло Олександрович (17. 04. 1953, м. Виноградів  Закарпатської обл.) – диригент, композитор, заслужений артист України (1999). Закінчив Львівську консерваторію (1977; кл. домри П. Шахова, диригування – Л. Мазепи). Від 1980 – викладач Ужгородського училища культури та музичного училища. Від 1992 – диригент оркестру, від 2002 – головний диригент і художній керівник Закарпатського заслуженого народного хору Закарпатської філармонії (Ужгород).
Твори: для народного оркестру – «Вальс» (1982), «Фантазія» (1983), «В’язанка народних мелодій» (1998), «Варіації на народні теми» (2000).
І. Д. Гамкало
Джерело: 
Гамкало І. Д. Вігула Михайло Олександрович [Текст] / І. Д. Гамкало // Енциклопедія сучасної України. Т 4: В – Вог [Текст] / Ін-т енцикл. дослідж. НАН України; ред. кол. І. М. Дзюба [та ін.]. – К. : [б. в.], 2005. – 699 с.: іл.
http://esu.com.ua/search_articles.php?id=34367

Матій Петро Петрович
(28 квітня - 75 років від дня народження)

Петро Петрович Матій (нар. 28 квітня 1943, Сасово, Виноградівський район) — український співак і композитор, народний артист України.
Народився в багатодітній сім'ї. Після восьмого класу переїхав до сестри на Донбас, де спочатку працював на шахті, а потім почав здобувати освіту зварника в ПТУ Краматорська. На службі в армії співав в ансамблі. Після служби прибув на будівництво Виноградівського заводу пластмасових виробів. У цей період одружився.
Пізніше почав займатися музикою, вступив спочатку до Ужгородського музичного училища, згодом до Львівської державної консерваторії. 1977 року почав працювати співаком у лекторській бригаді Закарпатської обласної філармонії. Лауреат премії Задора 1996 р. З січня 1998 року Матій очолює ансамбль «Гармонія».


Більше дізнайтеся на сторінках друкованих видань у нашій бібліотеці:
  • Грицищук,Т. Його голос – від бога. Співак Петро Матій здатний зачепити своїм співом кожного / Тетяна Грицищук // Новини Виноградівщини. – 2010 – 23 січ. – С.7.
  • Габорець, В. Храм душі Петра Матія приваблює позитивною енергетикою / Василь Габорець // Новини Закарпаття. – 2008. – 26 квіт. – С.21.
  • Кобаль,В. Петро Петрович Матій / Василь Кобаль // Календар краєзнавчих пам’ятних дат на 2003 рік. – Ужгород : Вид – во  В. Падяка, 2002. –С. 80 -83
  • Петро Петрович Матій (70 річчя від дня народження  співака, композитора, Народного артиста України) // Календар знаменних та пам’ятних дат Виноградівщини на 2013 рік: рекомендаційний бібліографічний посібник / відп. за вип. Вашкеба К.Г., укл. Вовканич Л.С. – Виноградівська ЦРБ, 2013. – С. 28-30.
 Інтернет-ресурси:

22 березня 2018

21 березня – Всесвітній день поезії.


 Традицію живого звучання віршованого слова цього дня вшановують і в бібліотеці різноманітними публічними читаннями улюблених віршів.









16 березня 2018

Карпатська Україна… Красне поле.


У літописі боротьби за українську незалежність їм належить особливе місце.
15 березня до 79-ї річниці з дня проголошення Карпатської України у Виноградівській міській бібліотеці відкрита книжково-документальна виставка, на якій представлена література яка висвітлює події тих днів. Біля книжкової виставки було проведено бібліографічний non-stop «Красне поле – бій за Карпатську Україну», а в інтернет-центрі бібліотеки відбувся перегляд документального фільму «Розстріляна держава Срібна земля. Карпатська Україна». Кожен користувач бібліотеки цього дня мав можливість більш глибоко дізнатися про першого президента Карпатської України Августина Волошина, творців і оборонців Карпатської України, трагічно полеглих патріотів України.


22 лютого 2018

Мова - ДНК нації



До Міжнародного дня рідної мови працівники міської бібліотеки-філії організували акцію «Мова - ДНК нації». Лейтмотивом заходу стали слова Ліни Костенко «Нації вмирають не від інфаркту. Спочатку їм відбирають мову». До акції долучилися учні ЗОШ №1 та студенти ВДК МДУ.
На площі міста було розгорнуто книжкову виставку «Знайомтесь: літературна новинка» та стінгазету «Спочатку було слово», яку підготувала учениця ЗОШ №1 Штайнкуглер Інгріт.
Кожен бажаючий мав змогу прочитати уривок з поезії або прози рідною мовою, взяти участь у вікторині. Також учасники акції роздавали перехожим листівки, пропонуючи їм читати українською.
Завершився захід флеш-мобом біля пам’ятника Тарасу Шевченку  «Селфі з Шевченком».
 

















13 лютого 2018

Відомі особистості Виноградівщини - ювіляри лютого

11 лютого – 110 річчя від дня народження Михайла Дмитровича Поповича - закарпатського поета, публіциста, громадсько-політичного діяча, підпільника-антифашиста (1908 – 1956).
Народився він 11 лютого 1908 р. в селі Великі Ком’яти Виноградівського району у багатодітній селянській родині. Після навчання в народній школі, вступив до Мукачівської гімназії (1919 р.), яку закінчив у 1927 році. Як кращий гімназист М. Д. Попович вступив на юридичний факультет до Карлового університету в Празі, який закінчив у 1931 році. Після закінчення Празького університету працював практикантом в окружних судах Берегова й Ужгорода (1932 – 1934), суддею крайового суду в Берегові й Севлюші (тепер Виноградів)  (1934 – 1935).  У1935-1937 роках служив рядовим у чехословацькій армії. А після демобілізації з армії – до 1939 року суддею в  Севлюші й Хусті. У 1942-1944 роках був мобілізований в угорську армію і працював у Хусті в мобілізаційному пункті по набору в угорську армію. В 1943 році налагодив зв’язки з розвідгрупою «Закарпатці», яку очолював Ференц Патакі, і збирав для неї важливі дані військового характеру. 20 березня 1944 року Михайла Поповича заарештували й відправили в Мараморош-Сигет (тепер Румунія) в тюрму. Після звільнення з концтабору працював начальником канцелярії в Народній Раді, потім секретарем облвиконкому до 1953 року. Після цього  й до самої смерті очолював філію видавництва «Радянська школа» в Ужгороді. Він був одним з організаторів підготовки першого видання поезій Дмитра Вакарова і автором вступної статті про поета. Активно збирав архівні матеріали з історії Закарпаття й потім написав декілька праць. У 1945 р. в газетах «Закарпатська Україна» та «Закарпатська правда» надрукував свої спогади про участь у підпіллі та перебуванні в тюрмах і концтаборах під назвою «Записки людини» №125532». Цей документ започаткував висвітлення історії антифашистської діяльності патріотів краю у важкі роки другої світової війни.
За сумлінну працю був нагороджений орденом «Знак пошани» та медаллю «За доблесну працю у Великій Вітчизняній війні 1941-1945».
Ще в гімназії почав писати вірші російською мовою, які в 1928 році у видавництві товариства карпаторусинських студентів у Празі «Возрождение» вийшли окремою книжечкою «Первые стихи». Потім в 1937 році культурно-освітнє товариство ім. О.Духновича в Ужгороді видало книжечку «Хата». В 1938 році друкарня «Школьная помощь» випустила його баладу «Добрянский». Крім цього, в період 1933-1936 рр. в альманахах Товариства «Карпатський студент» у Празі «Воздрожение» було надруковано кілька творів поета, спрямованих на захист політичних, національних, соціальних і культурних прав закарпатоукраїнського народу. Друкувався також у «Литературном альманахе» (1943). Добірку його віршів уміщено в антології «Поети Закарпаття» (1965р.).
Лише у 1959 р. в Ужгороді вийшла посмертна збірка поетичних та прозових творів М.Д.Поповича  «Думы о Верховине», яка стала бібліографічною рідкістю .
Помер Михайло Попович дуже рано – 18 травня 1956 року в Ужгороді.

Більше дізнайтеся на сторінках друкованих видань у нашій бібліотеці:

·         Довганич, О. Поет, антифашист, патріот : [М. Д. Попович] / Омелян Довганич // Закарпат. правда.- 1991.- 6 липня.
·         Довганич, О. 95-річчя з дня народження Михайла Дмитровича Поповича, поета, громадського діяча (1908 – 1956) / Омелян Довганич // Календар краєзнавчих пам’ятних дат  на 2003 рік: Реком. бібліограф. посібник. – Ужгород: вид- во В. Падяка, 2002. – С.37 – 39.
·         Довганич, О. Д. Попович Михайло Дмитрович / Омелян Дмитрович Довганич // Довганич, О. Д. Трагічний фінал. Розвідгрупа «Закарпатці»: історія та люди./ Омелян Дмитрович Довганич. – Ужгород: Гражда, 2004. – С.231 – 236.
·         Хланта, І. В. Михайло Попович : поет / Іван Васильович Хланта // Хланта, І. В. Літературне Закарпаття у ХХ столітті : біобібліограф. покажч. / Іван Васильвич Хланта ; відпов. за вип. Л. З. Григаш. – Ужгород : Закарпаття, 1995. – С. 590-591: фото.


25 лютого – 90 річчя від дня народження  Івана Івановича Розгоні, доктора біологічних наук.
Іван Іванович Розгоні є прикладом поєднання унікального досвіду науковця-практика, педагога, наставника та організатора. Мудра і добра людина, вимогливий, але справедливий керівник, спеціаліст найвищого рівня, він щедро ділиться своїм досвідом та знаннями. І. І. Розгоні досяг усього в житті лише завдяки власній величезній працездатності, організованості, високій ерудиції та вимогливості до себе. Його людяність, доброзичливість, чуйність, вміння і бажання прийти на допомогу кожному поєднується з великою вимогливістю і до своїх колег. Іван Іванович Розгоні народився 25 лютого 1928 року в місті Виноградові Закарпатської області в сім’ї селян. У 1934 році вступив у перший клас початкової  коли. Після закінчення 5 класів вступив у перший клас Хустської гімназії, де закінчив шість класів. У 1945 році переведений в 9 клас Виноградівської середньої школи, яку закінчив у 1947 році. 1950–1955 роки навчався на ветеринарному факультеті Львівського зооветеринарного інституту, який закінчив з червоним дипломом у 1955 році і був скерований на посаду старшого ветеринарного лікаря Ракошинської МТС  мукачівського району Закарпатської області, де працював три роки. У 1958 році був зарахований аспірантом Відділу біохімії сільськогосподарських тварин Науково-дослідного інституту землеробства і тваринництва західних районів УРСР за спеціальністю «біохімія». Після закінчення аспірантури був скерований Міністром сільського господарства УРСР в Український науково-дослідний інститут фізіології і біохімії с.-г. тварин, де працює по сьогоднішній день (зараз Інститут біології тварин НААН).
В інституті у 1961 році І. І. Розгоні зарахований на посаду в. о. старшого наукового співробітника лабораторії біологічно активних речовин, а у 1970 році обраний на посаду завідуючого, на якій працював до 2000 року.
З 1997 року і до теперішнього часу І. І. Розгоні працює на посаді головного наукового співробітника.
З 1965 року під керівництвом І. І. Розгоні в лабораторії розпочались дослідження молекулярного механізму дії окремих гормональних препаратів — фолікулостимулюючого гормону (ФСГ), інсуліну, гідрокортизону і гонадотропіну сироватки жеребих кобил (ГСЖК) в організмі великої рогатої худоби з метою вивчення взаємодії гормонів із структурними компонентами клітин — ядрами, рибосомами, мітохондріями. У 1970 року проводиться робота з дослідження рівня біосинтезу нуклеїнових кислот і білків у тканинах новонароджених одно-, дво-, три-, шести- і дев’ятимісячних бичків та телят з порушеннями травних процесів (диспепсія телят). Для відновлення функції органів травлення телят у лабораторії розроблено премікс «Нуклеостимол», який підвищує вміст іРНК та рРНК в тимоцитах, гепатоцитах та еритроцитах.
Розроблений І. І. Розгоні гормонально- вітамінний препарат «Овоген» підвищує активність ядерцевої та цитоплазматичної РНК- полімерази і білок-синтезуючу активність в ендометрії телиць і свинок, підвищуючи при цьому окисне фосфорилювання.
Комплексні біохімічні дослідження біосинтезу нуклеїнових кислот і білків у репродуктивних органах тварин дозволили обґрунтувати і висунути теорію про необхідність забезпечення принципу полііндукторної регуляції процесів транскрипції генетичної інформації геному клітин, органів телят і репродуктивних органів корів.
У 2010 році І. І. Розгоні за значний доробок у розвитку науки був відзначений премією імені С. З. Ґжицького, що присуджується Інститутом біології тварин НААН «для відзначення науковців за високі досягнення у вирішенні актуальних проблем аграрної науки».
Втіленням наукового і педагогічного таланту Івана Івановича Розгоні є написані та захищені під його керівництвом 3 докторських і 8 кандидатських дисертацій.
Доктор біологічних наук, професор Іван Іванович Розгоні є членом спеціалізованої вченої ради з захисту кандидатських і докторських дисертацій при Інституті біології тварин НААН (м. Львів).
Колектив Інституту біології
тварин HААН

Джерело: