Юлій Михайлович Уйфалушій

120-річчя від дня народження політичного і військового діяча, 

члена розвідувальної групи «Закарпатці».

(1900–1944)

Юлій Уйфалушій народився 14 квітня 1900 р. в селі  Теково  Виноградівського району в бідній родині. У народній школі провчився лише декілька років, бо через нестатки змушений був ходити у найми та на заробітки .У 1924 році він опинився у пошуках роботи аж у Франції. У 1925 році став свідком і учасником великого страйку французьких шахтарів. Страйк став хорошим уроком для молодого Юлія Уйфалушія.         Повернувшись додому, влаштувався на роботу в Севлюші, а згодом у рідному селі став працювати у місцевому млині. Тут був прийнятий в  ряди комуністичної партії Чехословаччини. У 1925 р. з ініціативи Ю. М. Уйфалуші і С. І. Попа була створена сільська організація КПЧ.

В 30-ті роки Юлій займався нелегальним переправленням добровольців, які добиралися в Іспанію на допомогу  іспанському народу.

Після окупації Карпатської України угорськими військами ,Уйфалушій не припиняв підпільної антифашистської діяльності. Уже в квітні 1939 р. угорські жандарми його арештували і відправили спочатку до Мукачева, а потім – на хутор  недалеко від Ніредьгази в Угорщині, де його часто допитували. За недостатністю доказів у травні 1939 р. його відпустили, але поставили під поліцейський нагляд.

            Весною 1940 р. Уйфалушія знову заарештували і відправили на суд в м. Кошіце (Словаччина). Йому приписували організацію підпільних груп у Затисянських селах Текові, Сасові, Чорнотисові, Юлівцях та ін., поширення підпільних листівок, які він одержував від Ужгородського підпільного комітету. У судовому процесі над патріотами  Закарпаття він значився під номером 273. Але на допитах і в суді він твердив одне «Нічого не знаю, ні з ким не зустрічався, не бачив ніяких  листівок».

Невипадково, що Юлій Уйфалушій з таким  значним досвідом підпільної діяльності, восени 1943 р. опинився серед активних помічників розвід групи « Закарпатці», яку очолював Ференц Патакі. Він допомагав командиру та його радисту перебувати на Виноградівщині певний час і потім перебратися у Будапешт для подальшої роботи щоб  потім тримати з ними регулярний зв язок.

У кінці березня – на початку квітня 1944 р. на Виноградовщині  відбувалися масові арешти учасників розвідгрупи. Серед арештованих був і Юлій Уйфалушій та його син Юлій який став зв’язковим між Закарпаттям і Будапештом.

            За зраду «святостефанській короні» батька і сина засудили до страти, яка відбулася 17 червня 1944 р. в рідному селі Текові. Посмертно вони нагороджені медалями «За відвагу».

У центрi с. Теково Виноградiвського району на каменi вирiзьбленi такi слова: “Вiчна слава тут похованим текiвським партизанам, що пiдпiльною працею рiвняли дорогу нашiй свободi, за що були розстрiлянi мадярськими фашистами в Тековi дня 17 червня 1944 року. Пам’ять їх буде жити навiки в наших серцях”. А тут тодi були розстрiлянi Юлiй Уйфалушiй, його син — теж Юлiй, Антон Параска, Михайло Панько, Мендель Вайс.

Джерельні приписи:

Довганич,  Омелян. Уйфалушій Юлій Михайлович : [про нього] // Довганич, О. Трагічний фінал. Розвід група «Закарпатці»: історія та люди. – Ужгород: Гражда, 2004. – С. 248 – 250.

Календар краєзнавчих пам’ятних дат Виноградівщини на 2015 рік [Текст]: Бібл. посібн. / ЦРБ; Уклад.: Вовканич Л. С; Відпов. за вип. К. Г. Вашкеба – Виноградів,  2015. - 52с.