Наш земляк - Карло Копинець

 

       Кредо

           

Коли мене окрилить раптом пісня

(Не знаю ще: на щастя чи біду),

Тоді мені стає в кімнаті тісно –

Уже не сам, а з піснею іду.

 

Іду і йду, а за плечима крила,

Вже не таке життя моє земне:

Його для себе пісня підкорила…

Цей шал в душі вовік не промине!

 

Для себе тільки вже не можу жити,

З солодких не звільняюся тенет.

Іти з людьми, добро для них робити

Небесна пісня змушує мене.

 

І я роблю, бо як інакше бути,

Любов нам супокою не дає…

Твоє ім’я високе хочу чути,

Покликання омріяне моє!

 

І прошепочу знов (і нині, й присно),

Нехай мої заслуги ще малі:

Допоки зможу я служити пісні,

То й жити доти буду на землі.

 

Карло Копинець

Народився закарпатський поет 2 квітня 1937 року в селі Широке Виноградівського району. Батько — Федір Юрійович, знався на всякій роботі, майстерно грав на скрипці. Матір – Анастасія Михайлівна, народила десятьох дітей, однак з них вижили не всі. У 1928 році від тифу померли Юрко, Ганна, Павлінка та Іринка. У 1949-му втратила Йосипа. Виросли Гафія, Іван, Карл, Юрій та Михайло.

У рідному селі Карло Копинець закінчив семирічку. Батьки та перша вчителька Ксенія Юліївна Параска благословили його на навчання до Хустського педагогічного училища. Іспити склав відмінно. До списку студентів не потрапив, бо не був комсомольцем.

Здав документи до професійно-технічного училища. Тут здобув професію електрика. Під час навчання в училищі познайомився і зріднився з поетом Василем Вовчком, який згодом став комсоргом – Теребле-Ріцької ГЕС. Він і привів юнака у літературне об’єднання при районній газеті «Ленінська правда». Цією студією керував поет і відомий журналіст Микола Рішко.

Повернувся у Велико-Копанську середню школу. В ній здобув середню освіту. Після несподіваної смерті брата Михайла вирішив стати лікарем.

Закінчив Виноградівське медичне училище з відзнакою. Червоний диплом отримував з рук тодішнього директора, лікаря-кардіолога Петра Попдякуника.

Продовжив навчання на медичному факультеті Ужгородського державного університету.

Відвідує вузівську літературну студію. В ній знайомиться з поетом Петром Скунцем та вже добре відомим у краї літератором Андрієм Патрусом-Карпатським, який недавно повернувся з далекої Воркути, де у таборах відсидів 10 років за свої національні переконання.

У 1964 році Карло закінчує університет.

Почав працювати у Чопській районній лікарні. Тут познайомився і одружився з медсестрою Ніною Іванівною, в них народилося двоє дівчат - Оксана і Світлана.

За доносом зловмисника Карла Федоровича арештували і етапом відпровадили в Божків на Полтавщині, де він відбув незаслужене покарання. Його вірші тюремної пори згодом увійдуть до його поетичних збірок «Під вагою зодіаку», «Серед білої тиші» та «На пагорбі літа».

Звільнили без вибачення, вручивши документ, який засвідчував відсутність складу злочину. Знову повернувся до медичної роботи в Чопі.

У Доброньській лікарні лікував хвору, з якою у свої 50 він наважився на створення нової родини. Єлізавета Бернатівна надихнула його на написання ліричних віршів. Вони склали основу збірки «Проліски з-під вій».

У 1994-му прийнятий у Національну спілку письменників України.

Писав патріотичні, пейзажні, інтимні та духовні вірші.

Видав 14 поетичних збірок: «З весною у серці» (1963), «Перший грім» (1966), «Народження хліба» (1984), «Під вагою Зодіаку» (1989), «Серед білої тиші» (1991), «На пагорбі літа» (1992), «Проліски з-під вій» та «Ходіння по габі» (1995), «Спалахи роси» (1996), «Азбука осені» (1997), «Вірші» угорською мовою (1998), «Літургія літа» (2001), «Великодня свічка» і «Три поеми» (2004).

Лауреат обласної літературної премії імені Федора Потушняка (1997).

Висувався на здобуття міжнародної премії «Карпатська корона» (Румунія).

Помер 24 грудня 2004.

Марія Конкіна (2017-04-07).

 Жінка-УКРАЇНКА.

 

 Пропонуємо ознайомитись з літературою, яку можна отримати в нашій бібліотеці:

Копинець, К. Ф. Три поеми / К. Ф. Копинець; передм. В. Кухти. – Ужгород: Ґражда, 2004. – 108 с.: іл.

Книжка пропонує читачеві ліро-епічну подорож в історію рідного краю аж до часів легендарного ужгородського князя Лаборця. Власне, її осердям є осмислення себе, свого місця й призначення в цьому світі, вияснення джерел національної сутності, зрештою – душі й духовності українського народу.

 

Копинець, К. Ф. Азбука осені : вибране / К. Ф. Копинець; обкл. П. Петкі. – Ужгород: «Поличка «Карпатського краю», 1996. – 228 с.

Книга вибраних віршів закарпатського поета «Азбука осені» – своєрідний підсумок (з нагоди 60-ліття) творчого доробку автора…

 

Копинець, К. Ф.Твори в двох томах. Том перший: Поезії / К.Ф. Копинець; уклад. і передм. В. П. Густі; ред. О. Козоріз. – Ужгород: Мистецька лінія, 2006. – 296 с.: іл..

До першого тому збірки творів українського закарпатського поета К. Копинця ввійшли лірична та філософська лірика, поезії про борців за волю України, вірші на біблійну тематику, зокрема притчі за мотивами Старого і Нового Завітів, а також неопубліковані твори.

 

Копинець, К. Ф.Твори в двох томах. Том другий: Поеми / К.Ф. Копинець; уклад. В. П. Густі. Карло Копинець – поет: Бібліографічний покажчик. Уклад.  О. Г. Люта. Ред. О. Козоріз. – Ужгород: Мистецька лінія, 2006. – 272 с.: іл..

До другого тому збірки творів українського закарпатського поета К. Копинця ввійшли поеми, які тематично, хронологічно продовжують одна одну і разом утворюють своєрідний епос – поетичну сагу про драматичну історію Закарпаття.

 У томі вміщено також бібліографічний покажчик, в якому представлено поетичне надбання Карла Копинця, літературу про його життя і творчість.

Копинець, К. Ф.Спалахи роси : Вірші, притчі, поеми / К.Ф. Копинець; худ. П. Петкі; ред. В. В. Кухта; корект. М. І. Кухта. – Ужгород: : «Поличка «Карпатського краю», 1996. – 43 с.

«Спалахи роси» - восьма за рахунком книга закарпатського поета, лікаря за фахом. Вона засвідчує не лише зрослу майстерність автора, але й уміння віднаходити паралель між минувшиною і сучасністю, глибоко проникати в потає мини людської душі, возвеличуючи в ній духовне начало.

 

Копинець, К. Ф. Народження хліба : Поезії / К.Ф. Копинець; ред.. В. П. Густі; худ. оформ. О. Д. Решетової; худ. ред. В. О. Томашевський; техн. ред. М. Р. Черкашина; коректор О. М. Юращук – Ужгород : Карпати,  1984. – 80 с.

У збірці поезій яскраво виражене ліричне «я» поета, яке увібрало в себе історію рідного краю.

 

Копинець, К. Ф.Перший грім: Поезії / К.Ф. Копинець; ред. А. Т. Арсірій. – Ужгород : Карпати,  1966. – 61 с.

 

Копинець, К. Ф. Великодня свічка: Поезії / К.Ф. Копинець; ред. Є. О. Дунайська; худ. оформ. В. І. Вовчок; художн.- техн. ред. О. О. Наурсков; коректор О. О. Обручар – Ужгород: Госпрозрахунковий редакційно-видавничий відділ управління у справах преси та інформації, 2004. – 136 с.

У збірці «Великодня свічка» автор іде на зустріч з читачем з високохудожніми, емоційно забарвленими творами, у яких  глибоко аналізуються духовні витоки краян, так звані «білі плями» закарпатської історії. Одна з найпомітніших ознак творчого стилю автора – вміння мислити історично, малювати широкі, з епічним розмахом, панорами суспільно-політичного та побутового життя земляків.