04 квітня 2022

4 квітня НАТО відзначає 73 роки з дня підписання Північноатлантичного договору

Саме сьогодні 1949 року у Вашингтоні, США, представники 12-ти країн підписали Північноатлантичний договір, який об'єднав союзників у міцний політичний і військовий союз - Організацію Північноатлантичного договору (North Atlantic Treaty Organization — NATO).

Північноатлантичний альянс був створений на основі договору між країнами-членами, кожна з яких приєдналася до нього добровільно після публічного обговорення і відповідного парламентського процесу. Договір поважає їхні індивідуальні права та міжнародні зобов’язання згідно зі Статутом ООН. Він зобов’язує країни-учасниці взяти на себе частину ризиків і відповідальності за колективну безпеку, а також утримуватись від приєднання до будь-яких інших міжнародних зобов’язань, які можуть суперечити договору. Усі рішення в НАТО ухвалюються колегіально на основі консенсусу.

Найважливішим органом ухвалення рішень у НАТО є Північноатлантична рада, у якій беруть участь представники всіх країн-членів Альянсу на рівні послів, міністрів або глав держав та урядів. На сьогодні Організація Північноатлантичного договору – це альянс 30 країн з Північної Америки і Європи. НАТО було створено на противагу експансіоністській політиці СРСР. Адже, між 1947 і 1949 роками сталася низка драматичних політичних подій, які змусили західні країни серйозно замислитись над проблемами безпеки.

Першим кроком у повоєнній реконструкції західноєвропейської безпеки і створенні оборонної організації Західноєвропейського Союзу став Брюссельський договір, підписаний у березні 1948 року п’ятьма країнами Західної Європи – Бельгією, Францією, Люксембургом, Нідерландами і Великою Британією. Це також був перший крок на шляху до підписання в 1949 році Північноатлантичного договору та створення НАТО.

Перше розширення НАТО відбулося лише за три роки після його створення — Греція та Туреччина приєдналися 1952 року, після чого вступила Федеративна Республіка Німеччина 1955 року та Іспанія 1982-го.

Після падіння Берлінської стіни політика відкритих дверей НАТО та розширення Європейського Союзу сприяли поширенню свободи, демократії та прав людини.

Три стовпи НАТО, визначені Стратегічною концепцією НАТО в 2010 році — колективна оборона, врегулювання криз і спільна безпека — залишаються наріжним каменем НАТО.

Наш світ змінюється, і НАТО змінюється разом із ним. Але деякі речі залишаються незмінними: відданість членів НАТО один до одного зберігається, надаючи Альянсу сили для подолання розбіжностей і подолання будь-якого виклику. Обстоюючи єдність та будучи рішучим у захисті своїх цінностей, НАТО залишатиметься для прийдешніх поколінь опорою стабільності в непевному світі.

НАТО також проводить свою політику відкритих дверей. Двері НАТО залишаються відкритими для будь-якої європейської країни, яка в змозі взяти на себе відповідальність та зобов’язання, що випливають з членства, і зробити свій внесок у безпеку в євроатлантичному регіоні.

Відносини між НАТО і Україною розвиваються з моменту отримання Україною незалежності в 1991 році – тоді наша країна приєдналася до Ради північноатлантичної співпраці (згодом замінена на Раду євроатлантичного партнерства). У 1994 році Україна стала першою пострадянською країною, яка приєдналася до Партнерства заради миру. Протягом 90-х років українці продемонстрували своє прагнення взяти участь у забезпеченні євроатлантичної безпеки, надаючи підтримку миротворчим операціям під проводом НАТО на Балканах.

 Україна після початку російської агресії теж наполегливо домагалася членства. У 2019 році в Конституції був закріплений стратегічний курс держави на членство в НАТО і ЄС, ця мета є також в стратегії зовнішньополітичної діяльності.

Питання руху України до НАТО або ж відмови від вступу, як того вимагає росія  стало топ-темою останніх днів. Але ми повинні пам’ятати, що рішення про прийняття нової держави в НАТО приймається колективно.  Україні потрібно переконати всі 30 членів Альянсу. Важливо розуміти, що НАТО ще до нашого вступу допомагає Україні. Українські збройні сили  зараз воюють натівською зброєю та отримують натівські розвіддані у режимі реального часу. Наш рух до Альянсу – це дорога реформ, які змінюють державу, включно з її безпековим сектором та розвідкою, роблять їх ефективнішими, запроваджують кращі практики держав НАТО.

Дізнатися більше про Північноатлантичний Альянс можна завітавши до міської бібліотеки- філії №3 і скористатися літературою, яка є в нашій бібліотеці.




Немає коментарів:

Дописати коментар