Мета:
вшанувати тих, хто береже й відвойовує наші домівки, хто за дім віддав
найцінніше, хто чекає повернення додому; звернути особливу увагу на роль поетів
і поетичного слова в культурі, особливо під час війни.
Тема:
ДІМ.
Гасло: «Ріки незмінно течуть додому» (рядок із вірша сучасної української поетки Ірини Шувалової).
Візуальна
частина: фрагмент однієї з картин циклу «Сни про дім» воїна, поета й художника
Валерія Пузіка.
Війна в Україні щодня змушує боліти
мільйони сердець та проливати ріки сліз. Інколи описати свій стан чи події
навколо неможливо. Не вистачає слів. Тож ми зібрали для вас патріотичні та щирі вірші українських класиків та сучасників про Україну
та війну в ній, які пробирають до мурах і торкаються душі.
землі
моєї країни
вистачить
на мільйони могил
міст -
на мільйони снарядів
ракет
та мін
людей -
на десятки років
війни
війни -
на два
може три покоління
поки будуть живі
батьки
передаватимуть зброю свою
дітям своїм
як сімейну реліквію
чи оберіг
- останній патрон для себе
запам'ятав?
- так!
села
які згорять в попіл
так і залишаться нічиїми
тут не ходитимуть люди
відірвані ноги
кістками
вздовж замінованих стежок
лежатимуть на сонці
чи під снігом
посадки
в яких виростатимуть замість дерев
руки
і вибухатимуть квітами навесні
жуками
та метеликами
і поля
де
замість картоплі та буряків
замість пшениці гречки та гороху
проростатимуть
голови
серця
печінка та нирки
замість бджіл - мухи
замість пісень - відрізані вуха
землі моєї країни
вистачить
усім
їж її як хліб
21.01.2024
Валерій Пузік
Запрошуємо усіх поціновувачів
поетичного слова відвідати бібліотеку та ознайомитися з книжковою виставкою:
«Ріки незмінно течуть додому» !
Немає коментарів:
Дописати коментар