23 листопада 2016

Творчість молоді: Алексик Анастасія


Народилася 15 січня 2003 року у місті Ужгород. Навчається у Виноградівській гімназії. Захоплюється малюванням і поезією, багато читає. У майбутньому планує стати ілюстратором і видати кілька збірок.








Люблю Україну

Люблю Україну вишневу
За спів солов'їний в саду.
Люблю Батьківщину кохану
За вершину могутню гірську.

Люблю Україну величну
За моря чарівну красу
За шум бадьорого лісу,
За сонця ясну прямоту.

Люблю України свободу
За дощ і вітер люблю.
І хмари барвисту вроду
Назавжди в собі залишу.

Люблю України волю
За відвагу люблю і за честь.
Та найперше люблю Україну
За неї, кохану, саму.
   
Дорога

Дорога чарівна летить,
Не бачу у неї кінця.
І здається, лиш крок до мети,
Там де їх ще сто і два. 

Місток верховіття дерев,
Здається, лиш крок до краю.
Він хитається в серці верб,
Наче в подусі давнього сну.

Стежина далека й близька,
Здається, лиш крок не туди -
І зірвешся швидко – дорога чужа
Її манить подих землі.

Дорога хитка, неймовірна.
Захоплює й, мабуть, страшить,
Та знаєш, вона чарівна
Ця дивна дорожня мить.