Саме таким, закоханим у життя, непримиренним до зла та брехні, постає письменник зі своїх творів. А ще з його творів постає карпатський край у всій своїй красі та неповторності. А на його тлі – дивовижний народ – гуцули, що тяжко працюють, виспівують радість і горе, моляться Господу зі своїх гір, з котрих, як відомо, до Неба ближче…
Український письменник, громадський діяч, адвокат, доктор права Марко Черемшина (Іван Семанюк) народився 13 червня 1874року у с.Кобаки Косівського повіту на Станіславщині (нині Івано-Франківська область) у селянській родині Юрія та Анни Семанюків.
Дитячі літа майбутнього письменника пройшли у діда по матері Дмитра Олексюка. Пізніше у автобіографічній новелі „Карби” Марко Черемшина зворушливо розповість про свої дитячі враження і переживання, про ті картини, які він виніс із гостинної дідової хати. Після закінчення сільської початкової школи у 1889 р. батько віддав сина до коломийської польської гімназії, де він, як і інші селянські діти, пройшов сувору життєву школу.
Під час навчання у Коломийській гімназії зацікавився життям на Галичині та Буковині. Тоді ж почав писати під вигаданими прізвищами Василь Зоренко або Марко Легіт. Перший твір за підписом Марко Черемшина – драму «Несамовиті» він надіслав на конкурс до Львівського часопису «Зоря», її оцінили позитивно, але вона десь загубилась. Драм він більше не писав, однак став неперевершеним майстром глибоко драматичних психологічних новел.
Вищу освіту здобув у Віденському університеті (1906), після чого працював помічником адвоката. 1912-го переїхав до Снятина, відкрив там адвокатську контору, вів активну громадсько-політичну, літературну та культурно-просвітницьку роботу.
Перша збірка оповідань «Карби. Новели з гуцульського життя» вийшла в 1901 році . Саме ця книга гучно проголосила ім’я Черемшини як найвідомішого українського новеліста ХХ століття. Згодом вийшли ще дві збірки про тяжке життя селянства.
Більшість творчого доробку письменника присвячена важкій долі селян. Їм характерні яскраво виписані побутові елементи, гуцульський діалект. Головним героєм його новел був безземельний гуцул, що потерпає від злиднів, звідусіль терпить приниження й жорстокість: від панів, жандармів, лихварів. Різні за зовнішністю та вдачею – вони всі однакові за долею: нужденні й безправні.
Далі М.Черемшина захопився модернізмом, став писати вірші у прозі, підпав під жорстку критику. Характер цих поезій залежить від головного предмета опису: лірико-патетичний опис чарівної краси природи гуцульщини, перемежається з трагедійно-драматичним відтворенням життя селянина.
Загалом літературний доробок письменника становить близько 60 оповідань та поезій в прозі. Марко Черемшина автор трьох збірок новел — «Карби», «Село вигибає» та «Верховина», остання вийшла посмертно.
Отож, пропонуємо книги Марка Черемшини , які ви можете прочитати у нашій бібліотеці.
До збірки ввійшли новели, ранні оповідання,поезія в прозі, спогади,автобіографія, літературно – критичні виступи. В них зображено життя гуцульської бідноти, конфлікти породжені злиднями, безправ’ям, і темнотою селян, трагічне становище мирного населення.
До першого тому ввійшли кращі оповідання письменника: «Дід», «Село потерпає», «Зрадник», «Верховина» та ін.
Том знайомить з творчістю Марка Черемшини, зокрема з новелами із збірників «Верховина», «Парасочка», «Село під час війни», а також з поезіями в прозі, вибраними листами.
Соціальне і національне гноблення, класове розшарування на селі, незчисленні трагедії прикарпатських селян. У книзі кращі зразки оповідальгого жанру – оповідання, новели, фрагменти, образки.
Українська модерна антологія / упорядник. та комент. Ю.П.Винничука; худож.- оформлювач О. А. Гугалова. – Харків: Фоліо, 2018. - 507 с.
Антологія «Українська модерна проза» предствляє майже невідомі твори переважно забутих письменників XX сторіччя. Серед них є і Марко Черемшина. В антології представленні оповідання автора.
Немає коментарів:
Дописати коментар