Ґабріеля Хосе де ла Конкордія Ґарсія Маркеса (шанувальники з любов'ю називають його Ґабо) — колумбійського письменника-прозаїка, журналіста, видавця і політичного діяча; лауреата Нобелівської премії з літератури 1982 року,представника літературного напрямку «магічного реалізму».
Його ім'я стоїть поряд з іменами Хорхе Луїса Борхеса, Маріо Варгаса Льоси, Джуліо Кортасара як одного з найвизначніших письменників Латинської Америки ХХ століття.
Гарсія Маркес народився в колумбійскому містечку Аракатака. В дитинстві його вихованням займалася бабуся та дідусь по материнській лінії. Саме ці родичі познайомили майбутнього письменника з народними переказами та особливостями мови, що стали згодом важливим елементом його творчості.
Поміж тим важливо згадати, що колумбійський автор відвідував школу Монтессорі й відтоді став затятим прихильником її освітньої філософії. Він заявляв: «Я не вірю в існування кращого, ніж Монтессорі, методу освіти, що сприяє розвитку дитячої чутливості до прекрасностей світу та пробудженню їхньої цікавості до секретів життя».
Не кожна дитина матиме можливість навчатися за системою Монтессорі, але тисячам дітей, таким як молодий Гарсія, навчання в Монтессорі пропонує турботливий, спеціально підготовлений простір, що допомагає досягти успіху та гармонії в дорослому віці.
Згодом юнака відправили здобувати освіту в єзуїтський коледж, де він заслужив стипендію. У 1946 році Ґабріель вступив на юрфак, який так і не закінчив, але зате саме в цей час він зустрів прекрасну Мерседес, свою єдину супутницю життя. Одружився тільки в 1958 році, вже скуштувавши принади нелегкого життя журналіста і літератора: бідність, відсутність сну, але і багато нових вражень.
У 1957 році письменник без спеціального запрошення відвідав СРСР, втілившись в колектив одного фольклорного ансамблю. Повернувшись, переїхав в Каракас, куди привіз і дружину Мерседес. Незабаром у них народився син, потім ще один. Паралельно Габо (як називали Ґарсіа Маркеса друзі) пише книги, розповіді та кіносценарії, створює концептуально новий напрямок в літературі - магічний реалізм. Світова популярність до нього прийшла з романом «Сто років самотності», який став його програмним твором. Крім того, автор вів активну політичну діяльність.
Через його прихильність до режиму Кастро Гарсії Маркесу довший час відмовляли у наданні американської візи. Заборону згодом переглянули, і в пізніші роки свого життя письменник лікувався в Каліфорнії від раку лімфатичної системи.
Його натхнення почало виснажуватися. Роман "Записник з моїми сумними курвами", який вийшов друком у 2004 році, писався понад десятиліття.
У січні 2006 року Гарсія Маркес оголосив, що втратив інтерес до писання романів.
У 2009-му була опублікована його остання повість «Про кохання та інших демонів», а через 5 років Ґабріель Ґарсіа Маркес помер, оточений рідними і друзями.
7 книг, 6 повістей, безліч оповідань, статей, есе і нарисів - ось спадщина гучного автора. У своїх творах він змішував реальний і уявний світ, адже сприйняття навколишнього в деякій мірі і творить реальність. Такими засобами автор застерігає людство від апокаліпсичної катастрофи. Це головне, що турбує письменника і лунає в Нобелівській промові… «Ні повені, ні пошесті, ні голодомори, ні катаклізми, ні навіть вічні з віку у вік війни не здатні підірвати тривкої переваги життя над смертю… Перед цією жахливою реальністю, нам, вигадникам міфів, ще не надто пізно взятися за створення нової утопії життя, де ніхто не може вирішувати за іншого навіть як помирати, де справді буде вірна любов і буде можливе щастя і де кожен рід, приречений на сто років самотності, дістане врешті і назавше сприятливе місце під сонцем».
Запрошуємо вас, шановні користувачі, відвідати Виноградівську міську бібліотеку філію №3 й поринути у магічний реалізм творчості Габріеля Гарсіа Маркеса.
Гарсіа Маркес Г. Сто років самотності: Роман. Повісті. Оповідання. / Габріель Гарсія Маркес; пер. з ісп.; передм. Д. Затонського – К.: Вид. дім «Всесвіт», 2004.- 616 с.
Роман «Сто років самотності» вважають шедевром Ґабріеля Ґарсія Маркеса. Роман, який був виданий у 1967 році, і досі вважається одним з кращих літературних творів XXI століття
Саме за цей твір письменнику присудили Нобелівську премію з літератури. Автор описує історію життя родини Буендіа впродовж ста років.
Гарсиа Маркес Г. Полковнику никто не пишет: Повесть; Сто лет одиночества : Роман / Габриэль Гарсиа Маркес; пер. с исп.послесл. В. Столбова – М.: Худож. лит., 1989.- 431 с.
Повісті «Полковникові ніхто не пише», «Хроніка вбивства, про яке всі знали заздалегідь», оповідання «Чудесна клітка Балтасара», «Злодіїв у селі нема», «Стариган із крилами» та ін. — центральні твори славетного колумбійського письменника,які люблять і читають у всьому світі. В його творах дивовижно переплітаються людські долі й суспільні проблеми, розгортається широка панорама латиноамериканського життя з його повсякденними клопотами, соціальними заворушеннями, диктатурами й безперервними революціями.
Дружині Мерседес письменник присвятив свій роман "Кохання під час холери"
Сам Гарсія Маркес освідчився своїй майбутній дружині Мерседес, коли йому було всього 13 років. Вона роздумувала не так довго, як героїня роману, і подружжя прожило разом понад півсторіччя, оселившись зрештою в Мексиці.
Відгуки про книги Ґабріеля Ґарсіа Маркеса свідчать про їх унікальну художню цінність і все ще актуальну проблематику. Теми самотності і милосердя, різниці в суспільному сприйнятті і внутрішньому стані героя, любові і війни зараз близькі читачам з усього світу. У своїх книгах письменник зумів проникнути в суть суспільних змін і трагедій, що складається в догляді старого світу і прихід нового, незнайомого і занадто динамічного.
Немає коментарів:
Дописати коментар