«1984» Джорджа Орвелла. Обговорення книги

 

Сьогодні у міській бібліотеці- філії №3  відбулося обговорення знакового для людства  роману Джорджа Орвелла «1984», який  став об’єктом дискусії  для молодих користувачів. Згадували про відомого письменника не випадково, адже 23 червня відзначаємо 120 літній ювілей Джорджа Орвелла — літературнний псевдонім письменника, журналіста і публіциста Еріка Артура Блера (1903–1950), відомого своїми антитоталітаристськими та соціал-демократичними поглядами.

Джордж Орвелл) народився в Індії, яка на той час була частиною Британської імперії. Його батько, Річард Блер, служив в одному з департаментів індійської адміністрації Великої Британії, мати була дочкою французького торговця. Коли Еріку виповнилося 8 років, його влаштували до приватної підготовчої школи у графстві Сассекс. Виявивши неабиякі здібності в навчанні, хлопчик одержав стипендію для подальшого навчання в Ітоні, найпривілейованішій приватній школі Великої Британії. Уже в 6 років Ерік твердо знав, що буде письменником, а в Ітоні визначилося коло його літературних пристрастей — Джонатан Свіфт, Ісаак Стерн, Джек Лондон. Сім’я Блерів була аристократична, але бідна. Після закінчення навчання Ерік поїхав до східних колоній, як колись його батько й тисячі інших незаможних англійців. Він служив в імперській поліції, спочатку в Індії, потім у Бірмі. У 1927 році Блер пішов у відставку й переселився до Лондона, потім до Парижа — осередку європейської богеми. Проте майбутній письменник вів аж ніяк не богемний спосіб життя, він жив у робочому кварталі, де заробляв миттям посуду. 1933 року Блер опублікував збірку нарисів «Фунти лиха в Парижі й Лондоні» під псевдонімом Джордж Орвелл. 1934 року побачила світ книжка «Бірманські будні», у якій автор розповів про роки, проведені на службі в колоніях Британської імперії. У 1935 році було опубліковано роман «Дочка священика» і низку робіт із найрізноманітніших питань — політики, мистецтва, літератури. Наприкінці 1936 року, коли в Іспанії почалася громадянська війна, Орвелл, як кореспондент Бі-Бі-Сі та лондонської газети «Observer» («Оглядач»), вирушив до Іспанії, де на власні очі побачив таємну війну Сталіна. Письменник став світком ситуації, коли агенти НКВС розправляються з політичними противниками. 1938 року Орвелл опублікував книжку «Данина Каталонії» — одну з найправдивіших розповідей про громадянську війну в Іспанії. Під час Другої світової війни Джордж Орвелл працював на Бі-Бі-Сі, потім — редактором літературного відділу в газеті, а наприкінці війни — репортером у Європі. У 1944 році Ерік та його дружина Елін Блер всиновили немовля, хлопчика назвали Річардом. Але вже за рік під час операції Елін померла. Після втрати дружини Орвелл із сином переселився на відлюдний острів на узбережжі Шотландії, де працював, майже ні з ким не спілкуючись. Тут він завершив роман «1984», який було опубліковано в 1949 році. Помер письменник у Лондоні в січні 1950 року у віці 46 років від туберкульозу. 

Дж. Орвелл належить до найвпливовіших письменників Великої Британії середини та другої половини ХХ ст., а роман-антиутопію «1984» називають зразком жанру й довідником із важких часів. Його популярність останнім часом помітно зросла. Двомислення, новомова, поліція думок, міністерство любові, що завдає болю, вганяє у відчай і знищує інакодумців, міністерство миру, яке розпалює війни, роботи-письменники, що продукують порнографічну літературу для відволікання мас… Орвелл відкрив нам очі на те, як функціонують тоталітарні режими. Брехня стане правдою. Ця брехня кожен день змінює минуле… Безперервно заміщаючи будь-які факти, минуле може стати завтра зовсім іншим — і саме це буде правдою. ⠀Кожен ваш погляд, кожен подих і жест уже давно вивчено. У вас немає права на бажання й емоції… Роман бентежить, зворушує, змушує визнати його правдивість і замислитися. Уперше книжку було опубліковано 8 червня 1949 року. Орвелл її написав на тлі руїн, серед голодних, утомлених і змучених війною людей. Однак сьогодні вона актуальна, як ніколи.

Сучасному читачеві потрібно читати книги Джорджа Орвелла, тому що описана у них дійсність дивовижно нагадує нашу. Тому так вагомо звучать зроблені автором застереження. 

Твір дуже актуальний, адже у сучасності кожна людина піддається впливу новинам, які звучать з телефонів чи телевізорів. Людство забуває про обережність і не відчуває страшної сили соцмереж. У той час влада маніпулює, слідкує за громадянами і робить все, аби люди стали прикованими до екранів, адже так легше підтримувати з ними “зв’язок”…