Творчість молоді: Вікторія Секереш

   Народилася 24 січня 1999 року в місті Виноградів. Після закінчення 9-го класу міської ЗОШ №1, вступила до ВПУ-34. Зараз навчається на І курсі, спеціальність обліковець-касир. У вільний час багато читає, любить малювати, а також пробує писати. Свій перший вірш «Ми проти війни», написала у 2014 році.

     


               Ми проти війни
Скільки будуть українці страждати?

Ну скільки можна людей вбивати?

За що синів батьки оплакують?

А москалям вбивати щодня наказують!

Ми не хочем війни!

Ми хочемо миру!!!

Так, що ж ти, враже,

На нас наступаєш?

Ми ж свободи хочем,

І ти про це знаєш.

Ми проти війни!

Ми за свободу!

Свободу країні, свободу народу!

Якщо ти вважаєш, що будеш над нами,

То ти помиляєшся й народ твій так само!

Не віддамо ми своєї Вкраїни,

Хоч і багато вже в нас тут руїни.

І що з того, що вас більше?

Ми духом сильніші, бо ми – українці!

Ви ж москалі, й москалями родились,

Ми ж – УКРАЇНЦІ всі Богу вклонились!

Ми проти війни! Ми хочем свободи!

Свободу Вкраїні! Свободу народу!

          *****
Сумує мама за тобою

Й сумує з нею вся рідня.

Ти став героєм і загинув,

Покинув матінку свою.

Ти захищав святую землю,

І, захищаючи, покинув

Цю землю й батьківський свій дім,

Й залишив матінку ти в нім.

Сидить вона тепер одна,

Немає сина коло неї,

Немає голуба її.

Вона чекає, мов не знає,

Що син не вернеться ніколи,

Загинув він на вражім полі.

Твердили їй, що не загинув,

Що тільки землю він покинув.

Твердили, що герої не вмирають,

Їх забирає небо, вони в серцях живуть.

Вона сидить, вона сумує,

Не вірить, що нема дитя.

Немає сина коло неї

Немає голуба її.

І хто пригорне, приголубить?

І хто натопить в хаті піч?

Нема його! Душа на небі,

А тіло в домовині спить.

                           04.01.2015

      
                Пусті слова
«Хай буде мир» вони кричали

І в той же час людей вбивали!

Вони вбивали всіх підряд –

Й старих жінок, і немовлят.

«Хай буде мир на всій землі»

Путін кричав тобі й мені.

О, Путіне любий

-          Так де ж той твій мир?

Так де ж той твій мир,

Що світ поєднав.

О Путіне любий, навіщо кричав?

Навіщо ти людям надію давав?

Надію на спокій і мир на землі,

Ти любо брехав і собі і мені.

Немає миру вже між нами,

Немає спокою в людей.

І ми воюємо із вами.

Нема дитинства у дітей.

Нема щасливих тут родин,

Й немає повних тут хатин.

В одної батько пішов у АТО,

В іншої син вже воює давно.

О Путіне проклятий, так нащо ж кричав,

Надію на щастя і мир всім давав?

Якщо ти вбиваєш усіх тут підряд,

Й старих, і жінок і маленьких дитят…

                                           11.01.2015.