"Світ ловив мене, але не впіймав"

3 грудня виповнюється  300 років від дня народження видатного українського філософа-містика, письменника, педагога, богослова, мандрівника - Григорія Савича Сковороди. Він бентежить уми своєю глибиною та незбагненністю. Як зазначив міністр культури та інформаційної політики Олександр Ткаченко: «Сьогодні дуже важливо продовжувати життя та популяризацію нашої культури, проти якої воює ворог. Варварське знищення Національного музею Григорія Сковороди у селі Сковородинівка на Харківщині й іншої культурної спадщини тому підтвердження. Це свідомі злочини російських загарбників, бо ворог намагається стерти нашу ідентичність. Григорій Сковорода — один з найяскравіших українців. Заради нашого майбутнього маємо популяризувати спадщину видатного письменника та громадського діяча й тримати стрій, наближаючи перемогу України» .

Ким же він був, «посполитим улюбленцем, дотепником із сопілкою, чи «похмурим самітником, ніким не збагнутим «чоловіком божим», з людської ласки годованим?..». 

Відповіді на ці питання намагались з’ясувати бібліотекарі міської бібліотеки – філії №3 разом зі своїми користувачами під час години духовності  «Світ ловив мене, та не спіймав», яка проходила у  читальному залі книгозбірні.

Продовженням заходу став перегляд документального  фільму «Григорій Сковорода» із циклу «Великі українці», після перегляду  якого   відбулось  жваве спілкування та обговорення.

Поціновувач творчості Г. Сковороди -  студент Національного університету Львівська політехніка Тарас Шевченко - поділився цікавими та  маловідомими фактами із життя «мандрівного філософа» XVIII століття і  закликав присутніх наблизитися до глибинних витоків сковородинівської  мудрості, адже і через три сотні літ Г. Сковорода  залишається нашим сучасником.