Василь Стус – поет , літературознавець, перекладач,інтелектуал, правозахисник.

Прожив коротке, але яскраве життя. Його доля дивовижно перегукується із долею Траса Шевченка:обом довелося жити в умовах жорсткої державної системи, обох імперія загнала на заслання із забороною на творче самовиявлення, в обох життя обірвалося на злеті -  у 47 років. Творчість В. Стуса не можна уявити поза Шевченковою стихією. Він – прямий духовний нащадок Кобзаря. Заповіт митця: «І в смерті з рідним краєм поріднюсь» («Як добре те, що смерті не боюсь я…»,- звучить як відлуння Шевченкового заповіту. Цілісність Стусового патріотизму вражає: Україна в його поезіях – «рідна чужина». Поетові не байдужа доля його країни, народу, тому він і перефразовує знамениті Шевченківські рядки «на нашій не своїй землі».

Історія Василя Стуса яскрава і трагічна. За життя його поезію не приймали в Українських видавництвах, натомість збірка «Веселий цвинтар» вийшла у Брюсселі. Талановитий поет змушений був працювати шахтарем та чорноробом. Твори Василя Стуса повернулись в українську літературу лише після здобуття незалежності. На початку 90-х їх включили до шкільної програми і посмертно нагородили поета премією Тараса Григоровича Шевченка.

Народився 6 січня 1938 р. в хліборобській родині в с. Рахнівці на Вінниччині. Після закінчення школи навчався в Донецькому педінституті.

Далі вчителював, служив в армії, працював в газеті.

У 1959р. у «Літературній газеті» з’явилися перші вірші поета.

З 1961р. викладає українську мову та літературу в 23-й Горлівській школі.

У 1963р. вступає до аспірантури Інституту літератури ім. Шевченка в Києві.

Бере участь у роботі Клубу творчої молоді.

За участь у протесті на прем’єрі фільму «Тіні забутих предків» виключили з аспірантури.

Відтоді на батьківщині не надрукували жодного його рядка.

У 1965р. одружився з Валентиною Попелюх, та народився син Дмитро.

У 1970р. на похороні Алли Горської звинуватив владу у її вбивстві.

Дебютна збірка В. Стуса мала назву «Круговерть», але влада заборонила її друкувати. 

У Брюсселі виходить його перша книжка «Зимові дерева».

У 1972р. разом з іншими українськими  поетам  його було заарештовано й засуджено. Ув’язнення відбував у Мордовії. Після завершення основного терміну відправили у заслання. В ув’язненні всі його вірші знищували.

Після повернення відмовився від радянського громадянства. Його здоров’я було підірвано, він працював звичайним робітником на заводі.

У 1979 р. повертається та працює у Києві.

У 1980 р. знову був засуджений до 10 років ув’язнення та 5 років заслання.

28 серпня 1985 р. його відправили у карцер, де він оголосив голодування.

У ніч із 3 на 4 вересня 1985р. помер.

Перепоховання Василя Стуса відбулося у 1989 році.

Творчість:

–         збірка «Круговерть»

–         збірка «Зимові дерева»

–         збірка «Веселий цвинтар»

–         збірка «Палімпсести»

–         збірка «Свіча в свічаді»

–         збірка «Птах душі»

–         збірка «Дорогаболю»

6 січня Василю Стусу  виповнилось би 85 років . До відзначення ювілею долучилася також і наша бібліотека. Щоб детальніше дізнатися про життя та творчість Стуса ми підготували  книжкову виставку  «Василь Стус - борець за незалежність України».

Пропонуємо також переглянути художню стрічку «Заборонений» про долю репресованого українського поета та дисидента Василя Стуса 

https://www.youtube.com/watch?v=wC_oImXATzc