Моє серце в херсонських степах,
У притаєних скитських могилах.
Я в душі чебрецями пропах,
Випасаючи коней по схилах.
Клекотить запорозький мій дух,
Як невгасна вулканова лава…
Яр Славутич
Ці рядки належать видатному діячу та досліднику української діаспори, поету, мовознавцю та літературознавцю, перекладачу Яру Славутичу (до 1941 р. – Григорій Жученко), якому 11 січня мало б виповнитися 105 років. Він був блискучим ерудитом і достеменним естетом, непримиренним борцем-патріотом і палким оборонцем рідного слова й української державності. Письменникові судилося пройти тривалий життєвий шлях (1918-2011), але крізь усі лихоліття і випробування він проніс синівську любов до України та нашої нескореної нації. По праву його нині називають Правдоносцем.
Народився 11 січня 1918 року на хуторі Жученки на Херсонщині. Батько походив із роду козацької шляхти, мати – проста селянка.
До школи Яр Славутич пішов у с. Благодатне (Херсонщина), потім перейшов у Ново-Шевченкове. Після отримання початкової освіти навчався в Гурівській неповній середній школі. Середню освіту здобував з труднощами – вдень працював, а ввечері ходив до загальноосвітньої школи комбінату «Запоріжсталь».
У 1936 році Яр Славутич склав іспити до Запорізького педагогічного інституту на мовно-літературний факультет. Наприкінці 1939 року, через початок радянсько-фінської війни, заняття припинилися, студенти перейшли на заочне навчання. Яра Славутича направили викладати українську мову і літературу в Ботєвську середню школу. А вже в 1940 році, склавши іспит, Яр Славутич отримав диплом викладача української мови та літератури. Після закінчення інституту поета одразу ж забрали до армії, служив у Білорусії. Потім – довгі роки війни та поневірянь. Уже через декілька днів після початку війни частина, в якій служив Яр Славутич, опинилася в німецькому тилу. Поет був активним учасником підпілля, що боролось із німецькими загарбниками та за українську незалежність.
Підпільна група з колишніх червоноармійців, до якої потрапив Яр Славутич, пізніше стала бойовою частиною й отримала назву Чернігівська Січ. Частина налагодила зв'язок із Поліською Січчю та націоналістичним підпіллям у Києві. Так відбулося знайомство Яра Славутича з Оленою Телігою, О. Ольжичем, І. Ірлявським. Згодом, у 1943 році, частина підпільної групи влилася до лав УПА. Цього ж року Яр Славутич приїздить до Львова та виходить із підпілля. Через кордони Польщі, Чехії потрапляє до Німеччини. У 1945 – 1946 роках Яр Славутич був вільним слухачем Українського вільного університету, співредактором видання «Заграва», працював в Управі Об'єднання МУР, у редакції часопису «Арка». У липні 1949 року Яр Славутич виїхав до США. У 1955 році закінчив Пенсільванський університет. Викладав українську мову та літературу, славістику. У 1960 році був запрошений на роботу до Альбертського університету (м. Едмонтон, Канада), де пропрацював до 1983 року.Він – автор англомовних підручників з української мови, літературно-критичних нарисів, редактор і видавець літературно-мистецького альманаху «Північне Сяйво» (Едмонтон), член Об'єднання українських письменників «Слово».
Починаючи з 1990 не раз відвідував Україну. Об’їздив сотні міст і сіл.
Лауреат премій УВАН, Української Могилянсько-Мазепинської академії, Українського літературного фонду ім. Івана Франка в Чикаго (США), ім. академіка Д. Яворницького, ім. Д. Загула.
Нагороджений золотою Шевченківською медаллю, орденом «За заслуги» 3-го ступеня, грамотами.
Яр Славутич помер 4 липня 2011 року в Едмонтоні (Канада).
Поетичний доробок митця – це понад 700 віршів, більше 250 сонетів, 10 поетичних збірок. Його наукова діяльність всеохоплююча. Він – засновник видавництва «Славута» в Едмонтоні, укладач підручників англійською, французькою, португальською мовами для вивчення й навчання української мови, дослідник української еміграції. В Україні його ім’я вшановано преміями ім. Д. Яворницького та Д. Загула. З 2007 р. заснована Всеукраїнська літературна премія ім. Яра Славутича.
З життям та багатогранною діяльність Яра Славутича радо запрошуємо ознайомитися в нашій бібліотеці.
Славутич, Яр. Твори в 5-ти томах. - К. : Дніпро; Едмонтон: Славута, 1998.
Немає коментарів:
Дописати коментар