25 квітня 2020

Король закарпатського гумору

 (110 років від дня народження Марка Бараболі) 

«Не сумуйте, полонини! Засихайте, сльози!
 Зацвітайте, черемшини! Смійтесь, верболози»
Марко Бараболя

Марко Бараболя (Іван Федорович Рознійчук) народився 19-го квітня (за іншими даними - 30 квітня) 1910-го року у селі Требушани (нині Ділове) Рахівського району. 1939 року замордовано його батька разом з іншими українськими патріотами-односельцями. Початкову освіту одержав у рідному селі; закінчив торговельну академію у Мукачевому. Працював вчителем у Рахові та Ясіня; опісля працював у банку в Ужгороді.
Ім’я закарпатоукраїнського сатирика Марка Бараболі (1910 – 1945) належить до тих, хто сьогодні має посісти належне місце в нашій культурі.
Трагічно склалася доля талановитого закарпатського письменника Івана Рознійчука, який у роки чехословацького режиму на Закарпатті виступав під псевдонімом Марко Бараболя. Крім псевдоніма Марко Бараболя, свої твори підписував Е.Шуна, М.Товчок, М.Крумпля, Сучок, Мнюх, Чміль. Його творчий доробок невеликий. Зрештою не все написане сатириком дійшло до нашого часу. Загубився неопублікований сатиричний роман.
Його літературний дебют припав на кінець 1928 року. В молодіжному просвітянському журналі «Пчілка» було опубліковано серію його гуморесок та фейлетонів, в яких з великою поетичною майстерністю висміював недоліки громадського та культурного життя Закарпаття.
У 1928—1935 роках часто виступав з гумористичними нарисами і гострою сатирою у періодичних виданнях Закарпаття на суспільно-політичні та культурні теми: з великою поетичною майстерністю висміював недоліки громадського та культурного життя краю. Вибрані праці видано в збірці «З-під їдкого пера Марка Бараболі» (1941) та «Тутешняцька губернія» (1970), «На Верховині» (1984).
Твори Марка Бараболі охоче друкують і в «Українському слові», «Літературній неділі», «Свободі» та празькому журналі «Сір».
Уже ранні твори сатирика викликали захоплення як у читачів, так і в літературної критики. Письменник, педагог і літературний критик Володимир Бірчак, на очах якого творилася нова закарпатська література першої половини ХХ століття, називав Марка Бараболю видатним і «тонким гумористом», незнаним поза межами Підкарпатської Русі. Він вважав, що «в'їдливі сатири закарпатського письменника можуть цілком певно витримати порівняння з сатирами Володимира Cамійленка, а гумористичні оповідання дорівнюють, якщо не перевищують, такі популярні «Усмішки» Остапа Вишні, хоч кількісно продукція Бараболі порівнююче дуже невелика».
Перші твори Марка Бараболі побачили світ ще наприкінці 20-х років ХХ століття. Їх публікували  журнали «Пчілка», «Літературна неділя», «Руська молодеж», газети «Українське слово» і «Свобода». У 1920 році чеський літератор Антонін Гартл представив у перекладі два твори Марка Бараболі у празькому журналі «Сір» «Тяжко стати письменником» та «Уступає з праці поля Марко Бараболя». Рекомендуючи їх чеським читачам, Антонін Гартл писав: «У відродженні патріотичної підкарпатської поезії, переважно ідеалістичній, патетичній та елегійній, зустрічаємо, таким чином, зовсім нове явище: у якому через край б’ють гротескні ідеї й дотеп, неввічливого насмішника, який би чув подиву гідну активність молодих віршомазів на Підкарпатській Русі, нещадно критикує їхню самовпевненість і їхню поетичну тематику.
Свої сатири у віршах і в прозі Бараболя доповнює дотепними листами редакції; його мова надзвичайно гнучко й слухняно служить гавлічковському духу цієї сатири».
Протягом 1935 – 1942 рр. Марко Бараболя працював над сатиричним романом «Гаврило Мотовило, його життя і клопотації». Обшуки і переслідування змусили сатирика заховати твір, він закопав написане, а в землі воно перетліло.
У 1941 році Степан Росоха у Празі без відома автора видрукував у видавництві «Пробоєм» збірку Марка Бараболі «З-під їдкого пера». У 1965 році в Пряшеві з’явилася антологія закарпатоукраїнської поезії «Поети Закарпаття», в якій надруковано шість творів Марка Бараболі. До 60-річчя Марка Бараболі літературознавець-україніст із Словаччини Михайло Молнар упорядкував і видав у Пряшеві збірку «Тутешняцька губернія» Сім сатиричних творів увійшло до антології «На Верховині» (1984), підготовленої Олексою Мишаничем. У 1991 році у видавництві «Карпати» вийшло найповніше видання творів Марка Бараболі, упорядник і автор передмови – Василь Поп. У цьому ж році видало збірку сатирика обласне Товариство книголюбів. Упорядник і автор післямови – Юрій Балега. Обидва видання мають назву «Проект автономії».
За життя Марко Бараболя встиг побачити всього одну збірку своїх творів «З-під їдкого пера», яку у 1941 році в Празі у видавництві «Пробоєм» видрукував Степан Росоха.
У 1970 році літературознавець М.Мольнар упорядкував і видав у Пряшеві збірочку творів письменника-сатирика «Тутешняцька губернія».
Найповніше видання творів Марка Бараболі «Проект автономії» побачило світ лише у 1991 році, це через 46 років після його смерті. Твори самобутнього закарпатського письменника-сатирика представлені також у збірнику «На Верховині».
Твори Марка Бараболі цікаві не лише їхнім змістом, а й формою та мовою, якою він блискуче володів і якій приділяв особливу увагу. І за словами дослідника спадщини поета-сатирика М.Мольнара з Братислави «...належать до кращих зразків української літератури на Закарпатті дорадянського періоду і мають право вважатись одним з надбань загальноукраїнської сатири».
1943 року мобілізований як угорський підданий в угорську армію, яка воювала на боці нацистської Німеччини. Довгий час припускали, що він загинув як вояк мадярського війська на Східному фронті. Проте 1945 року в листах від свідків виявилося, що 13 жовтня 1944 його взяли в радянський полон та відправили у табір для військовополонених у Новоросійську: там же працював на розчищенні міських руїн. Не виключено, що в таборі працював перекладачем.
Лише з початком 1990-х віднайдено в московських архівах документ про його смерть: захворів на фронті на туберкульоз і помер у військовому евакуаційному госпіталі в станиці Пашківській на Кубані. В обліковій картці,  яка зберігається в Міністерстві оборони Росії, вказане його військове звання – рядовий, є дата смерті 25 листопада 1945 року. Похований у братській могилі разом з іншими червоноармійцями у колишній станиці Пашківській, зараз передмістя Краснодара. Прізвище Івана Федоровича Рознійчука значиться на одній із 12 мармурових плит, на кожній викарбувано 42 імені.

Джерело:


Література про життєвий і творчий шлях письменника на сторінках друкованих видань, які  можна отримати в нашій бібліотеці:
  • Бараболя, М. Проект автономії : твори / Марко Бараболя ; упоряд., вступ. ст., приміт. В. С. Попа ; худож. Н. С. Пономаренко. – Ужгород : Карпати, 1991. – 132 с.
  • Ференц, Н. Марко Бараболя / Н. Ференц // Письменники Срібної Землі : до 60-річчя Закарпат. орг. Націон. спілки письм. України / упоряд. П. М. Ходанич. – Ужгород : Ужгород. міська друк., 2006. – С. 158-166.
  • Бараболя, М. Як стати поетом / Марко Бараболя // Закарпатське оповідання ХХ століття : антологія / Упоряд. П. М. Ходанич. – Ужгород : Закарпаття, 2002. – С. 19 – 28.
  • Пагиря, В. Марко Бараболя  / Василь Пагиря // Пагиря, В. Я світ узрів під Бескидом … – Ужгород : Карпати, 1993. – С. 127 – 128
  • Хланта І. В. Бараболя Марко (справж. — Рознійчук Іван Федорович) // Енциклопедія сучасної України : у 30 т / ред. кол. І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ, Координаційне бюро енциклопедії сучасної України НАН України. — К., 2003. — Т. 2 : Б — Біо. — С. 214.
  • Хланта, І. Марко Бараболя прозаїк, поет / Іван Хланта // Хланта, І. Літературне Закарпаття у ХХ столітті. – Ужгород : Закарпаття, 1995. – С. 39 – 41.
  • Хланта, І. Його твори й нині звучать по-сучасному : До 95-річчя від дня народження Марка Бараболі / Іван Хланта // Календар "Просвіти" на 2005 рік. — Ужгород : Закарпат. край. т-во "Просвіти", 2005. — С. 66-67. 

Інтернет-ресурси: 


Опубліковано о
Мітки: ,

Немає коментарів:

Дописати коментар

Підписатися на: Дописати коментарі (Atom)