Державний Гімн України. Історія створення

Гімн – офіційна урочиста пісня, що поряд з Державним Гербом і Державним Прапором символізує державу і є одним з атрибутів державності країни.

Державний Гімн виконується на початку офіційних зустрічей на вищому рівні, під час прийняття військової присяги, під час проведення урочистих зборів, мітингів, спортивних змагань.

Державний Гімн України – це величний твір, у якому живе душа нашого народу, його славна історія. Музику національного гімну, його слова передавали з покоління в покоління українці всього світу, він єднав борців за свободу і незалежність рідної землі, під його звучання перемогла Революція Гідності.

Історія державного Гімну України дуже багата та цікава, вона є живою історією, яка продовжується і сьогодні. Українські пісні-гімни передували створенню національного гімну та особливу увагу привернула пісня-гімн «Ще не вмерла Україна». Вперше вірш Павла Чубинського був опублікований у 1863 році, у четвертому номері львівського літературно-політичного вісника «Мета». Того ж року текст вірша потрапив до рук о. М. Вербицького. На той час композитор перебував у м. Львові. Отець Михайло був настільки зачарований змістом вірша, що вирішив написати до нього музику. Цікаво зазначити, що первісну музику М. Вербицький написав для солоспіву в супроводі гітари, а вже згодом розробив її для хору. Вперше пісня пролунала у 1864 р. в селі Млини, де довго жив і працював автор музики.

Публічно твір композитора Михайла Вербицького на слова поета Павла Чубинського «Ще не вмерла Україна» прозвучав 10 березня 1865 року в польському місті Перемишль. Музичний текст побачив світ 1885 р. у збірці «Кобзар», полонивши широкі кола громадськості.

1963 р. до 100-річчя українського гімну «Ще не вмерла Україна» відділ Організації Оборони Лемківщини видав серію марок, наліпок, франкотипів, поштових листівок із зображенням авторів гімну Павла Чубинського і Михайла Вербицького.

Саме як національний гімн «Ще не вмерла Україна і слава і воля» визначили Іван Франко, Леся Українка, українські громади в різних куточках світу. Як бачимо, спочатку «Ще не вмерла Україна» існував як вірш, що виник у наддніпрянській Україні, а піснею-гімном став у Галичині, де вже були певні традиції створення патріотичних пісень. Цей гімн був особливо поширений через те, що його авторами були – наддніпрянець і галичанин, а це особливо підкреслювало соборність українських земель. Пісня-гімн «Ще не вмерла Україна» вийшла за рамки української поезії, на початку 20 ст. її переклали кількома іноземними мовами.

Слова і музика пісні надихали і досі надихають борців за рідну Україну. Гімн «Ще не вмерла Україна» не залишав людей байдужими, хвилював їхні душі, зачіпав за живе.

Нове життя гімну почалося з часу утворення незалежної Української держави в січні 1918 р. Пісня «Ще не вмерла Україна» звучала як національний гімн при УНР (Українська Народна Республiка), ЗУНР (Західноукраїнська Народна Республiка), Гетьманаті, Директорії. Але державне затвердження вона одержала лише 15 березня 1939 р. – як гімн Карпатської України. Ця держава проіснувала недовго. Разом з її занепадом гімн був заборонений Угорським урядом, так само, як і понад 70 років у Радянській Україні.

Пісня «Ще не вмерла Україна» воскресла з Народним Рухом України. Прилюдно вона прозвучала в Борисполі над могилою Павла Чубинського наприкінці 1989 року.

З 17 вересня 1991 року Українське радіо розпочинає свої передачі виконанням пісні-гімну «Ще не вмерла Україна», а 5 грудня 1991 року вона вперше прозвучала на засіданні Верховної Ради України, присвяченому підсумкам всеукраїнського референдуму та виборам Президента нашої держави, у виконанні уславленого хору імені Верьовки.

Лише через рік після проголошення незалежності України у 1992 році пісня «Ще не вмерла Україна…» стала Державним гімном. Офіційна музична редакція ухвалена Верховною Радою України 15 січня 1992 року. У 1996 році «Гімн» був офіційно занесений у Конституцію України.

Вірш Павла Чубинського дещо відрізняється від нинішнього Державного гімну України. Наприклад, починається він зі слів «Ще не вмерла Україна, і слава, і воля. Ще нам, браття-молодці, усміхнеться доля».

Зміни були запропоновані другим президентом України Леонідом Кучмою перед ухваленням Радою закону про Державний Гімн. Він, зокрема, пропонував змінити звучання перших слів пісні на «Ще не вмерла України».

Ще одна зміна, яка була запропонована Кучмою перед ухваленням закону — щоб офіційним державним Гімном були лише перший куплет і приспів пісні.

Проте тільки 6 березня 2003 року Верховна Рада України ухвалила Закон «Про Державний гімн України», запропонований Леонідом Кучмою, який був на той час президентом України. У той же час перша строфа гімну, згідно з пропозицією Президента, звучить «Ще не вмерла України і слава, і воля». (Стаття 20 Конституції України набула завершеного вигляду. Національний гімн на музику М. Вербицького отримав слова, від нині затверджені Законом).

Гімн України набув значної популярності в ході масових протестів 2004 та 2013 років.

Державний Гімн України і сьогодні лунає від західних до східних рубежів нашої держави, разом з молитвою за оборонців Вітчизни, даючи їм підтримку у звитязі з агресором. Нині Гімн України можна почути не лише в українських містах і селах. Він став упізнаваним, своєрідним символом свободи. Це справжній духовний фундамент сучасного українства.

Книга «Державний Гімн України»: популярний історичний нарис, де подається повний текст і ноти державного Гімну України, історична довідка про життя і діяльність Михайла Вербицького.

Державний гімн України: популярний історичний нарис / упоряд.: М. П. Линник, В. М. Пономаренко; авт. тексту : М. П. Загайкевич; ред.: Т. І. Моргун. - К.: Музична Україна, 2006. - 56 с.