27 серпня 2011

450-ліття Пересопницького євангелія

29 серпня - 450- ліття Пересопницького євангелія.
Пересопницьке Євангеліє — визначна рукописна пам'ятка староукраїнської літературної мови й мистецтва XVI cт., переклад євангелія так званою простою мовою, досить близькою до народної. Розпочалася велика справа 15 серпня 1556 року на Поділлі в селі Дворець поблизу Ізяслава. Саме тут було виплекане перше Євангеліє - від Матвія. Завершено переклад 29 серпня 1561-го  року в Пересопницькому монастирі.
Пересопницьке Євангеліє — розкішна книга, вагою 9 кг. 300 гр., писана пізнім уставом на пергаменті форматом 380 х 240 мм. Книга складається з 482 аркушів. Рукопис багато орнаментований, прикрашений високохудожніми кількакольоровими заставками й мініатюрами. За красою й багатством оформлення Пересопницьке Євангеліє не має рівних собі серед українських рукописів. Зміст рукопису — традиційне четвероєвангеліє. Своєрідним є вміщення перед кожним євангелієм так званих сумаріїв — короткого змісту розділу. На маргіналіях чимало голосів — пояснень до окремих малозрозумілих слів.
Після зруйнування Пречистенського монастиря доля книги тривалий час не була відома. Майже через півтораста років (1701) її подарував Переяславському єпископському престолові гетьман Іван Мазепа. Згодом пам'ятка опинилася в бібліотеці Переяславської семінарії, де 1837 з нею ознайомився славіст О. М. Бодянський (1808-1877). Після переведення духовної семінарії з Переяслава до Полтави (1862) Пересопницьке Євангеліє теж було перевезено.  Саме їй свого часу вклонився Тарас Шевченко. Як зазначає мистецтвознавець Василь Глинчак, великий поет, перебуваючи в Переяславі як співробітник археографічної комісії, у звіті відзначив вишукане й розкішне оздоблення Пересопницького євангелія, а також, що воно "написано малороссийским наречием 1556 года"  "Наречие" в тодішній Росії ще не вимовлялося злісно, крізь стиснуті зуби, а було просто синонімом "языка". На поч. 20 ст. рукопис передано до Полтавського давньосховища. Тут його вивчали літературознавець В. М. Перетц (1870-1935) та філолог і палеограф О. С. Грузинський (1881-1954). Під час війни Пересопницьке Євангеліє евакуйовано. З 1947 року Пересопницьке Євангеліє в фондах Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського.
Сьогодні ця духовна святиня українського народу набула значення політичного символу нації — на Пересопницькому Євангеліє під час інавгурації присягають Президенти України.

Немає коментарів:

Дописати коментар