Альєнде,
Ісабель. Оповідки Еви Луни. Оповідання / І. Альєнде; пер. з іспанської Сергія
Борщевського. – Львів: Вид-во Аннети Антоненко, 2016. – 256 с.
«Оповідки
Еви Луни» – перша книжка сучасної чилійської письменниці Ісабель Альєнде, що
виходить в Україні.
Двадцять
три її оповідки – це історії кохання й зради, честі та безчестя, дружби й
ворожнечі. Це історії різних людей, об’єднані багатою уявою, образною мовою та
дотепністю відомої письменниці, якій, як і її героїні, новітній Шахразаді на
ім’я Ева Луна, не загрожує немилість найвимогливішого читача.
Верфель,
Франц. 40 днів Муса-Дага: роман/ Ф. Верфель; пер. Є.М. Тарнавського;
худож-оформлювач О. А. Гугалова. – Харків: Фоліо, 2017. – 890 с.
У
1929 р., подорожуючи Сирією, Верфель відвідав у Дамаску килимову фабрику, де
побачив сотні виснажених, обірваних дітей вірменських біженців. Це спонукало
його написати роман «40 днів Муса-Дага», щоб розповісти європейському читачеві
про геноцид вірменського народу в Османській імперії 1915-1916 рр. В основу твору
покладено реальні історичні події. Не можна без хвилювання читати про
випробування, які випали на долю вірменів, зокрема головного героя Габріеля
Багратяна – людині з європейською освітою, колишнього офіцера турецької армії,
одруженою з француженкою, який, так уже судилося, раптом опинився на своїй
батьківщині у найжахливіші часи…
Зануссі
К. Страта двійника: п'єси / К. Зануссі; пер. з пол.. Л. Хворост;
худож.-оформлювач В. М. Карасик. – Харків: Орбіта, 2016. – 202 с.
До
видання увійшли чотири п’єси Кшиштофа Зануссі, вперше перекладені українською.
Кожна з них являє собою спробу художнього розв’язання тієї чи іншої непростої
морально-філософської дилеми. Це може бути чесність проти лжі, як-от у
«Неприступній», людська гідність проти підлості, як у «Передплаченому
милосерді», вибір між любов’ю земною та небесною, як у «Внутрішніх голосах», чи
між сумлінням та ілюзією вседозволеності, як у «Страті двійника».
Загальнолюдська проблематика, порушена в цих творах, не залишить байдужим
навіть найвибагливішого читача-інтелектуала, а гострі діалоги, влучно виписані
антагоністичні характери і вправна драматургія спонукають замислитися над
постановкою п’єс Кшиштофа Зануссі на українській театральній сцені.
Зануссі
К. Час помирати: Спогади, роздуми, анекдоти / К. Зануссі; пер. з пол. Л.
Хворост; худож.-оформлювач О. Г. Жуков. – Харків: Фоліо, 2016. – 478 с.
«Час
помирати» — це розповідь справжнього митця про його непростий шлях у мистецтві.
Ця книга — черговий авторський фільм Зануссі, але зроблений за допомогою не
монтажних фраз, а словесних. Життя кінематографіста в соціалістичній Польщі,
спогади про фільми, про світ у форматі «схід-захід», спогади про людей, що його
оточували, серед яких були Папа Іван Павло ІІ, президент Чехії Вацлав Гавел та
багато інших.
Спеціально
для українського видання Зануссі написав новий розділ, де розповів про своє
ставлення до України, до її історії та культури.
Крейн,
Стівен. Червоний знак звитяги: роман / С. Крейн; пер. з англ. Олени Ломакіної.
– К.: Знання, 2016. – 159 с.
Віхою
в історії літератури США став роман Крейна «Червоний знак звитяги» («The Red
Badge of Honour», 1895), що має підзаголовок «Епізод Американської
Громадянської війни». Якщо зазвичай у книгах про війну головними дійовими
особами були воєначальники, командири чи героїчні особистості, то новизна
роману полягала в тому, що події сприймалися, оцінювалися з точки зору
пересічної, звичайної людини. Нею був новобранець юнак Генрі Флемінґ, котрий
зіткнувся з жорстокою реальністю війни. Крейн тонко та психологічно переконливо
передав складну гаму почуттів свого героя: тут і цікавість перед боєм, і
тривога перед невідомістю, і страх, слабкість, втеча з поля бою, відчуття
гострого сорому, віднайдення мужності.
Мігель
де Унамуно. Любов і педагогіка: Роман/ Мігель де Унамуно; пер Ольги Маєвської.
– Львів: Вид-во «Астролябія», 2016. – 256 с.
«Любов
і педагогіка» (1902) знаменитого іспанського письменника, філософа і
політичного діяча Міґеля де Унамуно-і-Хуґо (1864–1936) належить до числа
найкращих європейських психологічних романів і водночас є одним із першотворів
цього жанру. Переконаний прогресист і захоплений шанувальник новітньої
педагогіки Авіто Карраскаль хоче вирватися поза межі традиційних методів
виховання і, завдяки застосуванню досягнень сучасної соціології та раціональній
перебудові життя власної родини, сотворити генія. «Морською свинкою» наукового
експерименту стає його власний син — Аполодоро.
Фінкельштейн,
Борис. Ріка життя:Оповідання / Б. Фінкельштейн. – К.: Радуга, 2016. – 292 с.
Проза
Б. Фінкельштейна примітна передовсім тим, що вона дивовижно балансує на грані
правди життєвої і правди художньої. Це справдешня художня проза з усіма її
канонічними атрибутами. Потрапляючи в силове поле магії тексту, перестаєш
помічати, що перед тобою — шматки чужої біографії. Викладені письменником
історії стають також частиною і твоїх, читачевих, ремінісценцій і переживань,
тривог і радощів. Ніби сам долучаєшся до карколомних перипетій у долях героїв,
ідеш з ними їхніми стежками, передумуєш з ними їхні думи.
Цайтлер,
Валентина. Забуті гріхи. / вВалентина Цайтлер; пер з литовської В. Журба. – К.:
Балтія-Друк, 2014. – 216 с.
Останнім
часом і в Литві, і в Україні збільшується цікавість до нашого спільного
минулого, на цю тему виходить друком чимало літератури, яка вичерпно знайомить
читача з тією історичною добою. Дія роману відбувається на початку XVII
століття, в часи Речі Посполитої, в часи важливих політичних подій і воєн тієї
доби – битв під Цецорою та Хотином. Основна мета роману – показати, що жодна,
навіть найшляхетніша перемога, морально не виправдовує зруйнованих життів.
Майже чотири століття тому бої, які відбувалися в Хотині, вирішили долю не
тільки України, Польщі, Литви та Білорусі, а й усієї Європи. Саме тут наші
предки змусили турків і татар одмовитися від агресивних планів підкорення
Європи
Штіфтер,
Адальберт. Вітіко: роман/ А. Штіфтер; пер. З нім. П. В. Таращука;
Худож.-оформлювач І. М. Алексеєва. – Харків: Бібколектор, 2016. – 793 с.
В
історичному романі видатного австрійського письменника Адальберта Штіфтера
(1805—1868) яскраво описано події XII століття, ми стаємо свідками становлення
Чеської держави, бачимо її стосунки з сусідніми Баварією, Австрією, Польщею та
Угорщиною, участь у поході на Мілан. Але цей твір — водночас ще й запізнілий
куртуазний роман, оспівування лицарських чеснот і чистого кохання. Образ
головного героя Вітіко подано в розвитку — від юнака, який шукає своєї долі,
він доростає до мудрого державника, що дбає про людей і країну.
Немає коментарів:
Дописати коментар