75
років розділяє нас від часів Другої світової війни 1939-1945
років. Ми втратили неймовірно велику кількість захисників, що виборювали для
світу свободу від нацистських загарбників. Та ми не маємо морального права
забувати тих, хто поліг на фронтах, загинув від тортур у нацистській неволі та
намагався вижити і боротися на окупованій землі, хто здобував Велику Перемогу.
Тож
пам'ятаймо про тих, хто не шкодуючи життя, захищав рідну землю та наше
сьогодення.
Микола
Іванович Кухаренко - єдиний на
Закарпатті Герой Радянського Союзу, генерал – майор у відставці, почесний громадянин
міста Виноградів (1915 – 2009).
Народився
9 травня 1915 р. на хуторі Анноніколаєвка, нині Олександрівського району
Донецької області. Після закінчення ФЗН працював формувальником сталі на
Новокраматорському заводі важкого машинобудування ім. Леніна. Звідти в 1937 р.
був призваний до лав Червоної Армії. Пройшовши прискорений курс навчання у
Харківському танковому училищі, яке закінчив у січні 1942 р. пішов на фронт.
Брав участь в боях під Москвою, Сталінградом, на Карельському фронті, де служив
командиром взводу у 38–ій гвардійській танковий бригаді. Звідти був направлений
на Білоруський фронт. Брав участь в боях на Одері, штурмував міста Штетцін,
Данцінг, Розтока на території Німеччини.
Особливо
тяжкі і кровопролитні бої на його долю
випалі у вересні 1944 року. Танковий
взвод гвардії лейтенанта Кухаренка 6
вересня 1944 р, під сильним мінометним вогнем прорвав оборону
ворога з 12 фашистських танків, знищивши
при цьому 8 фашистських бойових машин. Особисто Микола Іванович підбив 6 танків
противника. Цим самим було забезпечено успіх наступу радянських військ на цьому
відрізку фронту. Наступного дня взвод знищів 4 противотанкові гармати, 5 дзотів
і до 70 гітлерівців. Застрягши в болоті, протягом 14 годин наші танкісти вели
вогонь по противнику, не давши йому можливість захопити їх в полон.
За цей
бій Указом Президії Верховної Ради Союзу
РСР 24 березня 1945 р. Миколі Кухаренку
було присвоєно звання Героя Радянського Союзу. У роки війни за свої бойові
заслуги був нагороджений також
орденами: Леніна, орденом «Бойового
Червоного Прапора», орденом «Олександра
Невського», орденом «Червоної Зірки», орденом
«Вітчизняної війни» І ступеня, «Богдана Хмельницького» ІІ і ІІІ ступенів
та 20 медалями СРСР і України.
Після
закінчення війни М. І. Кухаренко продовжував службу в армії. Був
учасником військового параду Перемоги у Москві в 1945 році від 2-го
Білоруського фронту, а також учасником параду в Москві на честь 50-річного
ювілею Перемоги у Великій Вітчизняній війні. З 1947 по жовтень 1948 року – слухач Ломоносівської вищої офіцерської школи Ленінградської області. З
травня 1953 р. по 1957 р. - командир роти 42-го самохідного танкового полку в
м. Виноградові.
З 1957
по 1959 рр. працює у Виноградівському
райвійськкоматі. Звільнений у військовому званні гвардії майору.
Після
відставки продовжував жити і працювати у
Виноградові. Очолював в місті автоколону
№06031 Берегівського АТП №12144. Трудову діяльність активно поєднував із
вихованням молоді, виступав у засобах масової інформації, займався громадською
діяльністю, тривалий час був членом президії районної ветеранської організації,
активним учасником хору ветеранів.
М. І.
Кухаренку присвоєно звання почесного громадянина міста Кандалакші Карельської Автономної Республіки Російської
Федерації. У 2002 йому було присвоєно
також звання «Почесний громадянин міста Виноградів». Ім’ям М. І. Кухаренка названо вулицю.
У 2009
р з нагоди Дня Перемоги Президент
України Віктор Ющенко надіслав М. Кухаренко особисте привітання .
Після
тривалої хвороби 12 серпня 2009 р. Кухаренко Микола Іванович помер. Похований на цвинтарі
у м. Виноградів.
Джерело:
Календар
краєзнавчих пам’ятних дат Виноградівщини на 2015 рік : Бібл. посібн. / ЦРБ;
Уклад.: Вовканич Л. С; Відпов. за вип. К. Г. Вашкеба – Виноградів, 2015. -
52 с.
Читайте також:
Данилюк,
І. З когорти визначних виноградівців : [про Героя Радянського Союзу М. І.
Кухаренко та Героя Соціалістичної Праці А. О.Біров] / І. Данилюк // Новини
Виноградівщини. – 2008. – 24 травня. – С.2.
Демчук,
У. Золоті зірки героїв : [про героя Радянського Союзу М. І. Кухаренка] / У.
Демчук // Закарпатська правда. – 1984. – 6 жовтня.
Кухаренко
Микола Іванович // Новини
Виноградівщини. - 2009. – 15 серпня. – С. 8.
Матола,
І. В., Кухаренко Микола Іванович / І. В. Матола, В. П. Ковачик. // Енциклопедія сучасної України. Т 16: Куз —
Лев / Ін-т енцикл. дослідж. НАН України; ред. кол. І. М. Дзюба [та ін.]. – К. :
[б. в.]. - 2016.
Пам
яті М. І. Кухаренко / / Новини Закарпаття. – 2009. – 15 серпня. – С. 23.
Рішко,
М. Під зорями Заполяр’я заслужив Героя Радянського Союзу, а майже все своє
життя провів на тихій вулиці Маяковського у Виноградові : [М. І. Кухаренко] / М.
Рішко // Новини Закарпаття. – 2000. – 11 травня
Немає коментарів:
Дописати коментар