26 грудня 2011

Як зустрічають Новий рік у світі

Шановні користувачі!

       Прийміть наші найщиріші вітання з Новим роком та Різдвом Христовим. Нехай ці свята – вісники оновлення, мрій і сподівань – принесуть Вам і Вашій родині добро, мир і достаток. Бажаємо, щоб у новому році Ви зробили все те, про що так давно мріяли.  Щастя Вам, міцного здоров’я, здійснення найзаповітніших бажань. 
   З Новим роком!


      З приходом Нового року люди в усьому світі пов’язують найкращі надії та сподівання, а отже зустрічають його весело й оригінально. Пропонуємо розповідь про новорічні традиції різних народів.
      Найбільш жаркий період року припадає на Новий рік в Австралії. У святкові дні вулиці і магазини Австралії заповнюються Санта-Клаусами. Вони розносять подарунки (заробляючи, до речі, 15 австралійських доларів за годину) і їздять не на санях, а на віндсерфінгу.
      В Австрії неписаний закон гласить, що великим благом є почути у новорічну ніч у Відні урочистий звук “Дзвону миру”, встановленого на соборі Св. Стефана. На Соборній площі 31 грудня збираються тисячі людей. За давніших часів тут доброю прикметою вважалося зустріти сажотруса, доторкнутися до нього і вимазатися. Вважалося, що це приносить велике щастя і удачу.
     В Аргентині за давньою традицією службовці різних закладів в останній робочий день року, що минає, викидають з вікон старі календарі, непотрібні відомості і бланки. У діловій частині столиці країни – Буенос-Айресі – вже до полудня тротуари і проїжджа частина густо вкриваються пухким шаром паперу. Ніхто не знає, як і коли виник цей звичай. Не обходиться і без казусів. Розповідають, що якось співробітники однієї з газет у розпалі свята викинули за вікно весь архів…
     В Афганістані Новий рік проходить у день Великого рівнодення. Глава поселення виїжджає у поле і проводить першу борозну. Слідом за ним йдуть найбільш шановані односельці. Вживати спиртні напої заборонено законом. Вино замінюється солодощами. Традиційно жінки збираються окремо від чоловіків. Перед тим місцем, де вони зібралися, жінки зазвичай ставлять дівчину-вартового.
    Оскільки в Бірмі Новий рік настає у найбільш жаркий період, його прихід відзначається фестивалем води. Видовище досить потішне: зустрічні люди поливають одне одного водою з різноманітного посуду. Але на це ніхто не ображається, адже цей ритуал – свого роду побажання щастя у Новому році.
     У Болгарії напередодні Нового року люди купують кизилові палички – неодмінний атрибут новорічного свята. Першого січня діти вітають рідних і близьких, злегка б’ючи їх цими паличками. Кизилова паличка в руках маляти – символ щастя. З останнім ударом годинника, що свідчить про кінець попереднього року, в усіх будинках на три хвилини згасають вогні: це хвилини новорічних поцілунків, які заміняють тости. Болгари радіють, якщо за столом хтось чхне. Кажуть, це на щастя…
    Напередодні Нового року у Бразилії на піску океанських пляжів запалюють тисячі свічок. Жінки в довгих сукнях заходять у воду і кидають пелюстки квітів у хвилі океанського прибою. На спущених з вітрильників невеликих дерев’яних плотах запалюють багаття і товсті воскові свічки. Туди ж кладуть різноманітні наїдки: фрукти, рис, солодощі, а також парфуми і мило, гребінці і дзеркальця. Це – подарунки могутній Ієманжі, грізній богині моря, покровительці моряків і подорожніх.
    У В’єтнамі Новий рік зустрічають вночі. З наступом сутінків в’єтнамці розводять багаття у парках, садах чи на вулицях, біля вогнища збирається кілька сімей. На вугіллі готуються особливі ласощі з рису. Цієї ночі забуваються усі суперечки, прощаються всі образи. На новорічному столі має бути багато страв. Найбільш популярний – пиріг з клейкого рису з начинням з м’яса, гороху, цибулі, численних спецій. Цій страві, як вказують знавці, понад дві тисячі років. Цей пиріг символізує щедрість і плодючість землі, дає можливість кожній хазяйці проявити видумку і винахідливість.
    У Нідерландах раз на рік, саме на новорічний стіл, готують пончики з родзинками. Голландські діти обожнюють білого жеребчика. Вони звечора кладуть у дерев’яні черевики моркву і сіно, щоб на ранок знайти в них улюблені тістечка.
    У Німеччині невід’ємною стравою новорічного столу є – короп. Приготований за традиційними рецептами, він користується незмінним успіхом у гурманів. Згідно з народним повір’ям, луска коропа, покладена у новорічну ніч у гаманець, гарантує достаток і щасті у майбутньому році.
    У Греції існує звичай, за яким рівно опівночі глава сім’ї виходить у двір і розбиває об стіну плід граната. Якщо його зерна розлетяться по двору – у новому році сім’я житиме щасливо. Вирушаючи у гості, греки приносять з собою як подарунок покритий мохом камінь, і залишають його у кімнаті господарів. Говорять: “Нехай гроші господарів будуть такі ж важкі, як цей камінь”. А ще у новорічну ніч святий Василь приносить грецьким дітям подарунки.
    В Індонезії, на острові Балі святкування Нового року триває щонайменше 10 днів. У ці дні будуються двометрові колони з пофарбованого рису. Вони призначені богам. Після завершення свят люди розбирають рис з колон по хатах.
    В Ірландії увечері напередодні Нового року двері будинків відчиняють навстіж, кожний бажаючий може увійти у будь-який будинок і стане там бажаним гостем. Його посадять на почесне місце, пригостять келихом хорошого вина. Гість не забуде при цьому сказати: “За мир у цьому домі і в усьому світі!” О пів на дванадцяту ірландці виходять на центральну площу, співають, танцюють, веселяться.
    В Італії обов’язковими на новорічному столі є горіхи, чечевиця і виноград – символ здоров’я, довголіття та благополуччя.
     У Кенії Новий рік святкують на воді. Кенійці купаються в ріках, озерах, океані, катаються на човнах – одним словом, веселяться на славу.
    У Китаї святкують китайський Новий рік (chunjie). Він припадає на перший молодик першого місяця року, між 12 січня і 19 лютого. Після введення григоріанського календаря це свято стали називати “святом весни”, щоб відокремити його від Нового року за західним стилем. Первісний зміст свята полягав у даруванні подарунків, суттю яких було побажання, щоб новий врожай був багатим. Це свято прийнято відзначати усією родиною, китайці відвідують друзів, влаштовують пишні й гучні застілля з петардами і хлопавками. Дітям підносять маленькі червоні конвертики з грішми – на удачу. Також китайці спалюють своє зображення, замазане сажею, щоб воно могло піднятися у небо і приєднатися до душ близьких. Губи мажуть медом, щоб говорити тільки добрі теплі слова своїм домашнім, котрим пропонують липкі солодощі, що склеюють рот. Особливо шануються бог вогнища і бог дверей. Щоб у будинок не могли проникнути злі духи, із зовнішнього боку дверей прикріплюють картинки із зображенням двох воїнів: лютий вираз їхніх облич відлякує демонів. Петарди і хлопавки повинні своїм шумом розганяти злих духів. На вулиці танцюють традиційний і дуже вражаючий танець лева.
    У Колумбії перед настанням Нового року виносять з будинків всі старі речі і спалюють. Крім того, тут вважається, що без стрільби, феєрверків і залпів свята не буває. Колумбійці роблять ляльок, що зображують старий рік. Їх носять на довгих палках, читають смішні заповіти. Потім відкидають цих ляльок якомога далі, а опівночі заряди й порох, заховані у ляльках, починають вибухати. Вважається, що таким чином Старий рік, оповитий полум’ям і димом, розлітається, поступаючись дорогою року Новому.
    На Кубі перед Новим роком усі наповнюють келихи водою, а коли годинник б’є дванадцять, вихлюпують її через відчинені вікна на вулицю. Це означає, що старий рік щасливо закінчився і кубинці бажають один одному, щоб і Новий був таким же ясним і чистим, як вода.
     У Мексиці бій годинника опівночі завершується запаленням численних феєрверків і початком карнавальних процесій. Тут існує звичай розбивати глиняні горщики, наповнені фруктами, водою, новорічними подарунками.
    У Мікронезії мешканці одного з островів щороку під Новий рік міняють імена. Робиться це, мовляв, для того, щоб збити з пантелику нечисту силу. Відбувається це так: прокинувшись 1 січня, члени сім’ї прикривають рота долонею і називають один одному своє нове ім’я. При цьому хтось із родичів щосили б’є в бубон, щоб злий дух ніяк не зміг підслухати. Якщо ж два одноплемінники зустрічаються десь у дорозі, то обидва сідають навприсядки і шепочуть своє ім’я на вухо один одному, при цьому з усіх сил б’ють палкою або долонею по землі. Ім’я кожен обирає собі сам, що призводить до різноманітних казусів. Так, одного року половину мешканців острова звали Майкл Джексон…
    У Монголії Новий рік збігається зі святом тваринництва, тому для нього характерні спортивні змагання, конкурси на спритність і кмітливість. Монголи зустрічають Новий рік біля ялинки, але монгольський Дід Мороз одягається у тваринника.
    У Норвегії діти чекають дарунків від кози. Її зустрічають святкові пригощання – сухі колоски вівса, які на Новий рік кладуть у дитяче взуття. На ранок замість колосся діти знаходять у черевиках новорічні гостинці. У цій країні коза займає привілейоване положення. Адже місцева легенда розповідає, що норвезький король Олаф Другий одного разу врятував поранену козу, знявши її зі скелі. Тварину доставили у палац, вилікували і відпустили. На знак подяки вона щоночі приносила рятівнику рідкісні цілющі рослини.
    У Перу вважається, що той, хто обійде у новорічну ніч навколо свого кварталу з валізою, зможе здійснити давно задуману подорож. Якщо навколо кварталу ходить дівчина з вербовою лозою, той юнак, котрому вона запропонує взятися за неї з іншого боку, стане її нареченим.
    Виноградну лозу в багатьох країнах вважають символом достатку, щасливого сімейного вогнища. Тому в Португалії прийнято у новорічну ніч з кожним ударом годинника з’їдати по виноградині – дванадцять ударів, дванадцять заповітних бажань на кожний місяць.
    Мешканці Румунії зустрічають Новий рік старовинними обрядовими піснями і колядками. Чоловік у масці кози і накинутій на плечі козячій шкірі (найчастіше це вивернутий навиворіт кожух) виконує ритуальний танець кози. На вулицях Бухареста напередодні Нового року зустрічаються групи підлітків у національних костюмах, у високих баранячих шапках і з довгими батогами в руках. Вони заходять у двори, стають в коло, ритмічно б’ють батогами по землі, час від часу промовляючи традиційні новорічні вітання. Цей старовинний обряд символізує роботу в полі: хлопчаки б’ють уявних волів, щоб вони краще орали землю, аби рік, що наближається, був багатим на врожай. До Нового року печуть пироги з сюрпризом. Начинкою можуть стати мілка монета, фарфорова фігурка, кільце або червона перчина – що кому дістанеться. Дівчина, яка візьме пиріжок з кільцем, може в майбутньому році розраховувати на щасливе заміжжя. А той, кому дістанеться монетка, може очікувати покращення фінансових справ.
    Відмінність святкування Нового Року у Сполучених Штатах Америки від українських традицій полягає здебільшого у тому, що замість ялинки американці ставлять у будинках “різдвяне дерево”. Це може бути будь-яке інше прикрашене дерево.
    У Судані талісманом Нового року вважається зелений, недозрілий горіх. Найкраще побажання – знайти недозрілий горіх, який би приносив щастя і удачу протягом всього року.
    У Тибеті господарки печуть перед Новим роком багато пиріжків з найрізноманітнішою начинкою, а потім роздають їх усім, кому тільки можна. Вважається: чим більше роздаси – тем багатшим будеш!
    В Угорщині під Новий рік у селах довгу чути пісні ряджених. Юнаки у сутінках влаштовують жартівливі вистави перед хатами, де є дівчата-наречені, а дівчата – перед хатами, де мешкають хлопці-женихи. Біла накритого біля ялинки святкового столу члени сім’ї традиційно дарують один одному подарунки: книжку чи теплі шкарпетки дідусеві, санчата онукові, діти дарують якусь милу саморобку.
    На Філіппінах з листопада починається масове виготовлення ялинок з пластмаси, пап’є-маше, гілок. Влаштовуються конкурси ліхтарів найрізноманітніших розмірів і форм. У тридцятиградусну спеку кінця грудня особливо дивно бачити Санта-Клаусів у червоних шубах, обшитих білим синтетичним хутром.
    У Фінляндії новорічні подарунки викладають на стіл і прикривають мискою. Незаміжні дівчата кидають через плече черевичок.
Якщо він впаде носком до дверей – бути весіллю.
    У Франції символом благополуччя і сімейного добробуту є велике поліно, яке запалюється у камінах. Пер Ноель, французький “брат” Діда Мороза, наповнює дитяче взуття подарунками. А новорічний стіл французи просто не уявляють без смаженої індички. А морква з медом має забезпечити оселі повне благополуччя на майбутні 12 місяців. У маленьких французьких кафе напередодні Нового року влаштовують, у якій можна виграти курку, індичку, ціле порося чи ягня. А в південних селищах Франції існує ще й такий теплий звичай: перша з господинь, яка набрала воду з джерела у новому році, залишає там булочку, друга бере цю булочку і на її місце кладе свою і так далі. Таким чином усі господині селища обмінюються хлібом, випеченим для ближнього.
    У Чехії, так само як і в Словаччині, усі дарують одне одному подарунки. До речі, той подарунок, що не сподобався, у перші післясвяткові дні можна повернути у магазин або обміняти.
    Коли стрілки годинника наближаються до 12-ї господар будинку в Шотландії мовчки відчиняє двері і тримає їх відчиненими до останнього удару: у такий спосіб він випускає старий рік і впускає новий. Гості приносять шматочки вугілля, кидають їх у сімейний камін і бажають, щоб вогнище у цьому каміні палало якнайдовше.
    Новий рік вважається найбільшим святом в Японії. Адже це свято триває аж 7 днів! На цей час більшість підприємств взагалі зачиняються. Новий рік зустрічають не опівночі, а зі сходом сонця. Дзвони буддійських храмів відбивають 108 ударів, проголошуючи народження Нового року. Цифра ця не випадкова: японці вважать, що у людини буває шість вад (жадібність, злість, дурість, легковажність, нерішучість і хтивість). Кожна з них має 18 різних відтінків мірою ударів дзвона відбувається поступове очищення від вад. З останнім ударом належить лягати спати, щоби встати перед світанком, вийти на вулицю і зустріти Новий рік з променями сонця, що сходить.
     Як і у китайців, тут обов’язково відвідують батьків, проводяться вечірки, присвячені “поминанню” попереднього року (боненкай). У кожному японському домі на Новий рік з’являється 3 гілки: бамбука – щоб так само швидко виростали діти, сливи – щоб у господарів були міцні помічники, сосни – щоб усі члени сім’ї жили так само довго як сосна. Біля будинків ставляться бамбук і сосна – символи вірності і довголіття. Солом’яна мотузка, натягнута перед дверима, відганяє злих духів У ці дні заборонено промовляти неприємні слова, не можна говорити про смерть, демонів, а також деяких тварин: лисицю, дракона, тигра, змію. Якщо діти випадково порушать якусь із словесних заборон, батьки витирають їм рота спеціально приготовленою ритуальною тканиною.
     Новорічні пригощання в Японії готують в основному з продуктів , що приносять щастя. Морська капуста, на думку японців, означає радість, смажений каштан –успіх, ікра оселедця – багатодітність, чорні боби і горох – здоров’я, смажений короп – силу іспокій,креветки – довголіття. З давніх-давен традиційною новорічною стравою є рисові перепічки. Їх кладуть у суп, зварений зі “щасливих” продуктів.


Дивіться також: