04 листопада 2014

Відомі особистості: Дмитро Попович

   115 років виповнюється від дня народження Дмитра Михайловича Поповича – закарпатського педагога, освітянського діяча і письменника, греко-католицького священика, редактора релігійних часописів, автора ряду гімназійних підручників з релігії. 

Народився 7 листопада 1899 р. в родині сільського коваля Михайла Поповича та Іди Абрані в с. Онок Виноградівського району. Відвідував школу у Великих Ком’ятах, навчався у Мукачівській та Будапештській гімназіях. Закінчив Будапештський богословський факультет. В 1922—1924 рр. працює викладачем релігії та логіки в Ужгородській учительській семінарії. Він любить і має здібності до викладацької виховної праці, отож 20 травня 1924 р. складає іспит на право викладання Закону Божого.


В 1924 р. єпископ направляє о. Дмитра викладачем релігії в Хустську гімназію, де він працював на цій посаді аж до 1945 р. 
У травні 1944 р. о. Дмитро Попович захищає докторську дисертацію у Коложварському університеті, вчена рада якого присвоїла йому вчену ступінь доктора канонічного права.
Після визволення нашого краю влада розпочала гоніння проти Д. Поповича. Іван Сарвадій так згадує ті перші дні: "Восени 1944 року о. проф. Дмитрія Поповича три рази виводили на цвинтар, де змушували його копати собі могилу за те, що на Службі Божій молився за січовиків, потім сповідав їх". 
З 1945— 1946 навчального року потреба у викладачах Закону Божого у всіх навчальних закладах відпала і потрібно було шукати нове місце роботи. Д. Попович влаштовується службовцем у споживчій кооперації, де працює з 1945 по 1949 р.р. 
Співробітники НКВС все більше починають цікавитися особою Д.Поповича. У 1949 році за відмову перейти у православ’я репресований і засуджений на 25 років позбавлення волі та 5 років заслання з конфіскацією всього майна. Покарання відбував у ГУЛАГАХ м. Тайшет.
У 1956 р. з підірваним здоров’ям, повернувся додому в м. Хуст. Працював робітником, його творів за радянського часу не друкували.
 Важким ударом для нього була смерть єдиного сина Миколи, який помер у 35-річному віці. Батько пережив сина на 3 роки. Помер о. Дмитро Попович 3 жовтня 1968 р. на 69-му році життя. 
Дмитро Попович залишив глибокий слід у розвитку освіти, виховання і культури рідного краю. 
Видав збірники оповідань «Адам і інші оповідання» (1943), «Із життя» (1943), «Будователі храмів» (1944), підручники з теології «Історія церкви Христової» (1925), «Апологетика» (1926),  а також з етичної проблематики»Жіноче питання» (1923), «Вам, солодкі молоді брати» (1926), «Світло в темряві» (1928).
На підставі ст. 1 Закону Української РСР "Про реабілітацію жертв політичних репресій на Україні" від 17 квітня 1991 р. о. Дмитра Поповича реабілітовано 15 лютого 1992 р.

За матеріалами:

Хланта І.В. Дмитро Попович: прозаїк [Текст]  //Літературне Закарпаття у ХХ столітті : біобібліограф. покажч. / Іван Васильвич Хланта; відпов. за вип. Л. З. Григаш. – Ужгород : Закарпаття, 1995. – 967 с.

Про життєвий і творчий шлях та самі твори прозаїка отримуйте в нашій бібліотеці:

  • Бендас, Д. Дмитро Попович [Текст] // Літературна Виноградівщина. Минуле і сучасне: збірник творів письменників та літературних аматорів Виноградівщини / упоряд. Василь Кіш. – Виноградів. – 1995. – 67 с.
  • Попович, Д. Любов: легенда [Текст] // Літературна Виноградівщина. Минуле і сучасне: збірник творів письменників та літературних аматорів Виноградівщини / упоряд. Василь Кіш. – Виноградів. – 1995. – 67 с.
  • Попович, Д. Май [Текст] // Літературна Виноградівщина. Минуле і сучасне: збірник творів письменників та літературних аматорів Виноградівщини / упоряд. Василь Кіш. – Виноградів. – 1995. – 67 с.
  • Попович, Д. Шоколада [Текст] // Закарпатське оповідання ХХ століття: Антологія/ Упорядкування, передмова, підготовка текстів, примітки та словник П.М.Ходанича. – Ужгород: ВАТ «Видавництво «Закарпаття», 2002. – 528 с.

Інтернет-ресурси: