Я весь серед своїх героїв

— живу їх життям, поділяю їх горе і радощі, говорю їх мовою...» — такими словами М. Коцюбинського   розпочалося чергове  засідання книжкового клубу  «Літературна кав’ярня» у міській бібліотеці-філії №3. 17 вересня  великому українському письменнику, громадському діячу, голові "Просвіти" в Чернігові та титулярному  раднику  - 160 років від дня народження.

В українську літературу ввійшов як неперевершений знавець людської душі, міг підняти з її глибин щось таке, що нас, читачів, примушує  хвилюватися, співпереживати, розмірковувати… 

Під час заходу  учасники занурились  у творчість Михайла Коцюбинського,  дізнались про цікаві і маловідомі факти життя письменника, зачитували та бурхливо обговорювали уривки з творів «Цвіт яблуні», «Що записано в книгу життя» .  Присутні також  мали нагоду переглянути документальний фільм студії  ВІАТЕЛ із серіалу «Гра долі» «Михайло Коцюбинський. Бистроплинний сон»

Сьогодні ми пропонуємо вам згадати твори Михайла Коцюбинського, які мають прочитати всі українці.

«Дорогою ціною», 1901 рік

Заради чого людина готова ризикувати всім, навіть власним життям? Заради сімʼї? Чи, може, заради кохання? Остап і Соломія, персонажі твору Михайла Коцюбинського, сплатили високу ціну за волю.

«Цвіт яблуні», 1902 рік

Імпресіоністичний твір, який дає можливість проникнути у душу оповідача та відчути усі його переживання. «Цвіт яблуні» — надзвичайно потужний етюд, сповнений символів і сенсів.

Intermezzo, 1908 рік

Задум написання твору виник у Михайла Михайловича після гостювання у маєтку Євгена Чикаленка у селі Кононівка. Ліричний герой, втомлений «незліченними "треба" і нескінченними "мусиш"», їде в українське село, де переживає нову палітру настроїв.

 «Fata Morgana» (Марево про землю)   - повість  присвячена темі змін в українському селі на початку XX століття та революції 1905—1907. Повість має підзаголовок «З сільських настроїв».

«Що записано в книгу життя» (1910)

Страшну, але сповнену надією історію пише автор. Він переконує нас,  що немає нічого  більшого і важливішого в житті людини, ніж родина, а найідеальнішою є картина, коли в тиші рідного дому старенькі батьки бавляться онуками. І все це людина може отримати завдяки взаємній любові, що записана в книгу життя.
 Напевно, усі люди народжуються «чистими і красивими», а життя їх часто робить жорстокими. Мабуть, треба навчитися не приймати жорстокості у серце, протистояти їй. Життя — це не чернетка, його не перепишеш, тому потрібно жити гідно.

"Тіні забутих предків" Коцюбинський написав під враженнями від подорожі Гуцульщиною у 1911 році. До твору він дуже довго підбирає назву — понад 10 варіантів, поки обрав найкращий.

Ця повість — своєрідне закарпатське "Ромео та Джульєтта", бо у "Тінях…" розповідається про кохання гуцулів Івана і Марічки з ворогуючих родів, що трагічно завершується для обох.

1964 року "Тіні забутих предків "екранізував Сергій Параджанов. Коли Параджанов прочитав повість, то одразу сказав, що чекав на цей текст усе життя, і одразу вирішив, що зніматиме фільм.

Фільм "Тіні забутих предків" отримав 39 міжнародних нагород, 28 призів на кінофестивалях (із них — 24 гран-прі) у 21 країні. За це фільм записали до Книги рекордів Гіннеса. Стрічка увійшла у 20-ку найкращих фільмів усіх часів і народів. Навіть у Гарвардському університеті перегляд цієї кінострічки є обов’язковим для студентів, які претендують на вищий ступінь у кінознавстві.

Завітайте до міської бібліотеки - філії №3!!! Це – чудова можливість познайомиться з творчістю Михайла Михайловича Коцюбинського письменника, твори якого назавжди закарбується у вашій пам’яті.