(1 лютого – 90 років від дня народження
священика
Василя Юлійовича Іванчо).
(1926 – 2005)
Народився 1926 року у с. Веряця, що на
Виноградівщині, в сім’ї священика – намісника о. Юлія Іванча і Аполонії
Домянович. Був шостою дитиною, всього у подружжя було десятеро дітей: чотири
хлопці і шість дівчат. Народну школу – чотири класи - закінчив у селі Веряця,
одну приправну (початкову) в Королеві, а відтак вступив до Хустської гімназії,
матуру (система
спеціалізованої підготовки учнів старших класів) склав у Празі, там же закінчив
три з половиною роки агрономії.
Молоді роки прожив у рідному селі. Змалку любив церкву і бував на
всіх Богослужіннях. Вивчив всі 8 голосів і допомагав татові в будні на малій Службі
Божій. Коли в гімназії о. Д. Попович питав, хто хоче бути священиком, він
завжди підносив руку, його мрія була стати священиком.
У червні 1945 року востаннє був вдома. Під
час двотижневої відпустки домовився з родичами, що не буде повертатися на
Закарпаття, яке в той час вже було офіційно приєднано до Радянської України.
Повернувся до Праги і незабаром отримав чехословацьке громадянство. У березні
1948 виїхав до Німеччини, де втікачі з Чехословаччини були під опікою
німецького Червоного Хреста.
У лютому 1949 року переїхав до Австралії, думаючи,
що це буде тимчасово, що настануть зміни і він повернеться додому. Після
закінчення контракту 32 роки працює урядником на залізниці. Це був для нього
великий досвід, бо тут зустрічав людей різного характеру, яким намагався завжди
допомагати. У 1956 році одружився із словачкою, від цього шлюбу мав двох синів,
але у 1966 році дружина померла, і
виховувати дітей йому допомагала мати жінки, яка вирішила залишитися з ними,
поки хлопці не виростуть.
Коли у 1945 році приїжджав до Праги, відразу
включився до церковного життя, співав у церковному хорі. Після року в Австралії
також співав у церковному хорі і скоро став скарбником будови церкви, яким був впродовж
25 років. Налагоджував всі фінансові справи і завдяки вірникам була збудована катедра.
Василь Юлійович три рази відвідував місто Люрд
(чудотворне місце розташоване на передгір'ях Високих Піренеїв у
південно-західному кутку Франції, неподалік іспанського кордону), вічне місто
Рим, був на Святій Землі. На все життя йому запам’яталося місто Марія Повч.
В Австралії став членом Української Громади,
і незабаром став одним із засновників Карпатського Союзу. Оскільки учасників
було небагато, свято Карпатської України відзначали кожні п’ять років –
звичайно це була Академія. Під час Різдвяних свят відвідували з колядою один
одного. За плідну просвітянську працю в Українській громаді Австралії, зокрема
Карпатському Союзі, та фінансове сприяння товариству «Просвіта», обраний
Почесним членом закарпатської «Просвіти».
У 1983 році на Томину неділю його було висвячено
на диякона, а 29 квітня 1984 року, в Мельбурні, з рук Преосв. Владики Кир Івана
Прашка він прийняв Св. Тайну Священства.
Лише в 1988 р. вдалося о. Василю, вперше
після довгих років, відвідати рідне Закарпаття. Під пильним оком КДБ
зустрічався він з ріднею. Йому не
дозволили відвідати могилу батька
і матері в Королеві, не дали можливості побувати у рідній Веряці.
Після здобуття Україною незалежності, майже
щорічно о. Василь сам і разом з синами приїздив до Київа, Ужгорода, Королева,
Веряці. Брав участь у службах Божих, був
бажаним гостем крайової «Просвіти»,
«Пласту» та ін. організацій. Став благодійником церковних справ, допомагав у
будівництві храму Заслання Святого Духа в Ужгороді.
У 1992 році переніс важку операцію на серці.
У грудні 2005 р. відійшов у вічність пастор,
патріот просвітянин і і благодійник о.Василь
Іванчо.
Джерело:
Іванчо, В. Мій короткий життєпис [Текст] / Василь Іванчо //Календар «Просвіти» на 1995
рік /упоряд. П. Федака, Й. Баглай. – Ужгород: МПП «Гражда», 1995. – С. 47 - 48.
Федака, П.
о. Василь Іванчо [Текст]/ Павло Федака//Календар «Просвіти» на 1995
рік/упоряд. П. Федака, Й. Баглай. – Ужгород: МПП «Гражда», 1995. – С. 46.
Читайте також:
Щур, В. Тернистий шлях патріота й отця
духовного : [Василь Іванчо] /Володимир Щур //Новини Виноградівщини. – 2010. –
23 січня. –С.3.
Календар знаменних та пам'ятних дат Виноградівщини 2011
Немає коментарів:
Дописати коментар